Головна
Ой вирву я з рожі квітку

Ой вирву я з рожі квітку

Назва	Ой вирву я з рожі квітку
Жанр	Пісні з особистого та родинного життя
Мотив	Нещаслива доля, Родинне життя, Хвороба, Чужина
Дата запису	1 трав. 2000 р.
Місце запису	с. Олександро-Калинове, Костянтинівський (Краматорський) район, Донецька обл., Україна, Слобожанщина
Виконавці	Антоніна Юхимівна Бутенко (1934)
Збирачi	Любов Касьянова
Транскрипція	Оксана Бугайченко
Колекція	Донецька колекція Степана Мишанича

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 0Подобається Поділитися

Ой вирву я з рожі квітку та й пущу на воду:
Пливи, пливи, з рожі квітка, я ж до, я ж до мого роду. (двічі)

Ой піду я в ліс по дрова, наламаю лому,
Заніс мене дурний розум у чу…, у чужу сторону. (двічі)

А в чужій сторінонці ні батька, ні неньки,
Тільки в саду вишневому піють, піють соловейки. (двічі)

Пійте, пійте, соловейки, трьома голосами,
А я піду, в сад вишневий, заллю…, заллюся сльозами. (двічі)

Ой вирву я з рожі квітку та й пущу на воду:
Пливи, пливи, з рожі квітка, я ж до…, я ж до мого роду. (двічі)

Пливла, пливла з рожі квітка, при березі стала,
Вийшла мати воду брати, та й кві…, тай квітку піймала. (двічі)

“Квітко ж моя, розовая, чого ж ти зів’яла?
Доню ж моя, молодая, чого, чого стара стала? (двічі)

Доню ж моя, молодая, чого стара стала?
Чи ти синів поженила, чи до…, чи дочок давала?” (двічі)

“А я синів не женила, дочок не давала,
Тільки третя неділенька, як з по…, як з постелі встала”. (двічі)

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 02:10 100	Котилася горошина від поля до моря	Пісні з особистого та родинного життя	с. Олександро-Калинове, Костянтинівський (Краматорський) район	02:10	Котилася горошина від поля до моря, Не вгадала моя мати, яка моя доля. Мене мати шанувала, гулять не пускала, Парубками гордовала, за нелюба дала. А в нелюба гірка доля, гірше полиночку, Сушить, в’ялить, ще й печалить бідну голівочку. (двічі) Сушить, в’ялить, ще й печалить, як вітер билину, Ніхто ж мене не пригорне, бідну сиротину. Не пригорне батько й не пригорне мати, Тільки той мене пригорне, що думає брати. (двічі)
0:00 03:49 100	Ох піду я в ліс по дрова	Пісні з особистого та родинного життя	м. Сіверськ, Артемівський (Бахмутський) район	03:49	Ох піду я в ліс по дрова, наламаю лому, Завів мене мій миленький ой в чужу, в чужу ж стороно(ньку). (двічі) Ой чужая сторононька – ні батька, ні неньки, Тільки в саду зеленому ой поють, поють соловей(ки). (двічі) Пойте, пойте, соловейки, всими голосами, А я піду в сад зелений, ой вмиюсь, вмиюся ж сльоза(ми). (двічі) Як зорву я з рози квітку та пустю на воду, Пливи, пливи, з рози квітка, аж до, аж до мого ж ро(ду). (двічі) Пливла, пливла з рози квітка та й стала крутиться, Вийшла мати воду брати та й ста.., та й стала журить(ся). «Ой чого ж ти, з рози квітка, та й рано сов’яла, Чого ж моя рідна дочко, так ра.., так рано зов’я(ла)?».
0:00 02:58 100	Як піду я в ліс по дрова	Пісні з особистого та родинного життя	с. Почапці, Миргородський район	02:58	Як піду я в ліс по дрова, наламаю лому, Завів мене дурний розум й у чу-, й у чужу й сторо(нку). (двічі) А в чужій же сторононьці – ні батька, ні неньки, Тільки в саду вишневому співав, співав соловей(ко). (двічі) Співай, співай, соловейку, всіма голосами, А я піду в сад вишневий, вмиюсь, вмиюся й сльоза(ми). (двічі)