Ой вирву я з рожі квітку

Ой вирву я з рожі квітку та й пущу на воду:
Пливи, пливи, з рожі квітка, я ж до, я ж до мого роду. (двічі)

Ой піду я в ліс по дрова, наламаю лому,
Заніс мене дурний розум у чу…, у чужу сторону. (двічі)

А в чужій сторінонці ні батька, ні неньки,
Тільки в саду вишневому піють, піють соловейки. (двічі)

Пійте, пійте, соловейки, трьома голосами,
А я піду, в сад вишневий, заллю…, заллюся сльозами. (двічі)

Ой вирву я з рожі квітку та й пущу на воду:
Пливи, пливи, з рожі квітка, я ж до…, я ж до мого роду. (двічі)

Пливла, пливла з рожі квітка, при березі стала,
Вийшла мати воду брати, та й кві…, тай квітку піймала. (двічі)

“Квітко ж моя, розовая, чого ж ти зів’яла?
Доню ж моя, молодая, чого, чого стара стала? (двічі)

Доню ж моя, молодая, чого стара стала?
Чи ти синів поженила, чи до…, чи дочок давала?” (двічі)

“А я синів не женила, дочок не давала,
Тільки третя неділенька, як з по…, як з постелі встала”. (двічі)