Головна
Ой вирву я з рожі квітку

Ой вирву я з рожі квітку

Назва	Ой вирву я з рожі квітку
Жанр	Пісні з особистого та родинного життя
Мотив	Нещаслива доля, Родинне життя, Хвороба, Чужина
Дата запису	1 трав. 2000 р.
Місце запису	с. Олександро-Калинове, Костянтинівський (Краматорський) район, Донецька обл., Україна, Слобожанщина
Виконавці	Антоніна Юхимівна Бутенко (1934)
Збирачi	Любов Касьянова
Транскрипція	Оксана Бугайченко
Колекція	Донецька колекція Степана Мишанича

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 0Подобається Поділитися

Ой вирву я з рожі квітку та й пущу на воду:
Пливи, пливи, з рожі квітка, я ж до, я ж до мого роду. (двічі)

Ой піду я в ліс по дрова, наламаю лому,
Заніс мене дурний розум у чу…, у чужу сторону. (двічі)

А в чужій сторінонці ні батька, ні неньки,
Тільки в саду вишневому піють, піють соловейки. (двічі)

Пійте, пійте, соловейки, трьома голосами,
А я піду, в сад вишневий, заллю…, заллюся сльозами. (двічі)

Ой вирву я з рожі квітку та й пущу на воду:
Пливи, пливи, з рожі квітка, я ж до…, я ж до мого роду. (двічі)

Пливла, пливла з рожі квітка, при березі стала,
Вийшла мати воду брати, та й кві…, тай квітку піймала. (двічі)

“Квітко ж моя, розовая, чого ж ти зів’яла?
Доню ж моя, молодая, чого, чого стара стала? (двічі)

Доню ж моя, молодая, чого стара стала?
Чи ти синів поженила, чи до…, чи дочок давала?” (двічі)

“А я синів не женила, дочок не давала,
Тільки третя неділенька, як з по…, як з постелі встала”. (двічі)

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 02:10 100	Котилася горошина від поля до моря	Пісні з особистого та родинного життя	с. Олександро-Калинове, Костянтинівський (Краматорський) район	02:10	Котилася горошина від поля до моря, Не вгадала моя мати, яка моя доля. Мене мати шанувала, гулять не пускала, Парубками гордовала, за нелюба дала. А в нелюба гірка доля, гірше полиночку, Сушить, в’ялить, ще й печалить бідну голівочку. (двічі) Сушить, в’ялить, ще й печалить, як вітер билину, Ніхто ж мене не пригорне, бідну сиротину. Не пригорне батько й не пригорне мати, Тільки той мене пригорне, що думає брати. (двічі)
0:00 01:52 100	Ой давно, давно я в батька була	Пісні з особистого та родинного життя	смт Гоголеве, хутір Марченки, Великобагачанський район	01:52	Ой давно-давно я в батька була, Вже ж та стежечка та й терном заросла. Ой терном, глодом, ще й шипшиною, Я в батька була же ще й дівчиною. Я в батька була, як рожа цвіла, Свекруха стала, як рожа в'яла. Ой лечу, лечу через Гадячу, Десь сяду - впаду же, в батенька в саду.
0:00 03:39 100	Ой орьол, ти орьол	Пісні з особистого та родинного життя 1 Козацькі	с. Матяшівка, кут Ліски, Великобагачанський район	03:39	Ой орьол, ти й орьол, сизокрилий орьол, Чи літав ти, й орьол, на Вкраїнушку дамой? (двічі) Чи літав ти, й орьол, на Вкраїнушку дамой, Ой чи бачив ой ту дівчину, котра журиться за мной? (двічі) Котра журиться, ще й печалиться, І за мною, серденям, побивається. (двічі) В мене батько, як цвіт, зав'язав мені мені світ, А матуся, як зоря, та й рано заміж оддала. (двічі). Рано заміж оддала, У великую сім'ю та й у чужую сторону. (двічі) (А велика сім'я вся вечерять сіда, А мене молоду посилають по воду. А я по воду йшла, усміхалася, А з водою ішла, прислухалася.) Щось у хаті гомонить, мати сину говорить: "Чом горілочки не п'єш, чом ти жіночки не б'єш?" (двічі) (Як горілочки пить, то головка болить. Нащо жіночку бить? вона вміє все робить. І спекти, і зварить, і до мене говорить.)