При долині кущ калини

При долині кущ калини, в річці тіхая вода.
Ти скажи, скажи, калино, як попала ти сюда? (двічі)

Як то ранньою весною хлопець бравий проїжав,
Цілувався, любовався, а потом з собою взяв. (двічі)

Обєщал мене, калину, посадить в своїм саду.
Недовіз, на землю кинув, думав що я пропаду.

Я за землю уцепилась, кріпко на ноги стала,
Назавжди тут поселилась, де вода і солов’ї. (двічі)

Молодії трактористи кожен день бувають тут,

Вони гілок не ламають, цвіт мой білий бережуть.

Можливо, вам також сподобаються:

АудіоНазваЖанрМісцеТрив.ТекстНоти
0:00 01:31
100
Скакал козак чєрез даліну
Пісні з особистого та родинного життя
с. Олександро-Калинове, Костянтинівський (Краматорський) район01:31

Скакал козак чєрез даліну,
Чєрез манжурскіє края.
Скакав он всадніком зєльоним,
Кольцо блєстєло на рукє.

Кольцо казачка подарила,
Когда козак ішов в поход,
Она дарила й говорила,
Шо через год буду твоя.

Пройшов годок, козак стрілою
В село родноє прискакав.
Пройшов годок, козак стрілою
В село родноє прискакал.

Навстрєчу йдьот йому старушка
І што-то шепчет, гаваріт:
“Напрасно ти, козак, стрємішся,
Напрасно мучаїш коня.

Тєбя казачка ізмєніла,
Другому серце отдала.
Тебе козачка ізмєнила,
Другому серце отдала”.

0:00 02:14
100
Як вспомню я гори високі
Пісні з особистого та родинного життя
1

Сучасні пісні та новотвори

м. Єнакієве, Горлівський район02:14

Як вспомню я гори високі, між горами сонечко горить,
Як вспомню ж я, милий, про тебе, як вспомню, так серце болить. (двічі)

А встану в неділю раненько, як соловей пісню співав,
Заходжу я в хату тихенько – там свекор листочки читав. (двічі)

«Іди, іди ж дочко, до столу, послухай, що милий написав,
Він пише, що має другую, тобі ж написав: “Забувай!”». (двічі)

Ничого ж я йому не скажу, а тільки я скажу одно,
Про нього я й може забула та ( в мене дитина мала).

0:00 02:38
100
Ой як було мнє лєт шестнадцять
Балади
1

Сучасні пісні та новотвори

с. Олександро-Калинове, Костянтинівський (Краматорський) район02:38

Ой як було мнє лєт шестнадцять, я полюбила старика.
Старик носив мені подарки, а я вєсьолая била. (двічі)

Це я упала йому в ноги: “Старик, ти – мой, а я – твоя”.
Он оттолкнул меня ногою: “Іді, дєвчьонка, од мєня.” (двічі)

І я пошла по той дорогє, каторой лінія ішла.
Стояла долго на піроні, того шо поїзда ждала. (двічі)

От мчитця поїзд бистро-бистро, а я на лінію лягла,
І он одрізав мні головку із-за сідого старика. (двічі)

Ой ви, подружки дарагіє, ой не любітє старика.

Старик уміє насміяцця, старик уміє погубить. (двічі)