Осінь моя довгая
| Назва | Осінь моя довгая |
|---|---|
| Жанр | Пісні з особистого та родинного життя |
| Мотив | Нещаслива доля, Розлука, Смерть, Чужина |
| Дата запису | 20 лип. 1996 р. |
| Місце запису | м. Бахмут, Бахмутський район, Донецька обл., Україна, Слобожанщина |
| Виконавці | Галина Тимофіївна Пустовіт (1934) (Народилась у с. Луб’янка Білоцерківського р-ну Київської обл.) |
| Збирачi | Ніла Лисюк |
| Транскрипція | Лариса Лукашенко |
| Колекція | Донецька колекція Степана Мишанича |
Слухати аудіо
Осінь моя довгая, да гей,
Осінь моя довгая,
Нічка моя темная.
З ким я буду цю ніч спать, да гей,
З ким я буду цю ніч спать,
Цю вечерю вечерять?
Повечеряю сама, да гей,
Повечеряю сама,
Поки милого нема.
А мій милий на Дону, да гей,
А мій милий на Дону,
Я до нього полину.
Кругом Дону обійшла, да гей,
Кругом Дону обійшла,
Миленького не знайшла.
Тільки знайшла долину, да гей,
Тільки знайшла долину,
Миленького могилу.
Можливо, вам також сподобаються:
| Аудіо | Назва | Жанр | Місце | Трив. | Текст | Ноти |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Тече річенька | Пісні з особистого та родинного життя | с. Закітне, Краснолиманський (Краматорський) район | 03:19 |
Тече річенька, невеличенька, схочу ー перескочу, Як оддавала, приказувала: «В гостях не бувати, Терпіла я год, терпіла другий, третій не стерпіла, Прилетіла в сад, сіла на калині та й стала кувати, | ||
| Ой піду я в ліс по дрова | Пісні з особистого та родинного життя | с-ще Новодонецьке, Краматорський район | 04:22 |
Ой піду я в ліс по дрова, наламаю лому, Ой в чужиї стороненьки ни батька й ни неньки, Пойте, пойте, соловейки разними галасами, Ой зірву я с рози квітку та постю на воду: Ой пливла да пливла квітка та й стала кружитца, «Ой чого ж ти, з рози квітко, так рано зів’яла, Чи синів ти поженила, чи дочок віддала, | ||
| Летіла зозуля та й стала кувати | Пісні з особистого та родинного життя | м. Сіверськ, Артемівський (Бахмутський) район | 02:46 |
Летіла зозуля та й стала кувати, Ой то ж не зозуля, то рідная мати, Якби мати знала, яка мені біда, Горобчиком хліба, голубкою солі, Летіла зозуля та й стала кувати, |