Головна
І рвала, кідала червону рожу

І рвала, кідала червону рожу

Назва	І рвала, кідала червону рожу
Жанр	Пісні з особистого та родинного життя
Мотив	Дошлюбні стосунки, Залицяння, сватання , Сирітське життя
Дата запису	3 лип. 1998 р.
Місце запису	с. Закітне, Краснолиманський (Краматорський) район, Донецька обл., Україна, Слобожанщина
Виконавці	Марія Миколаївна Садовська (1935) (с. Черепівка Буринський (Конотопський) район)
Збирачi	Тетяна Дробот
Транскрипція	Лариса Лукашенко
Колекція	Донецька колекція Степана Мишанича

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 0Подобається Поділитися

І рвала, кідала червону рожу,
І рвала, кідала на бистру ріку.

І рвала, кідала через ворота,
Не смійся, козаче, що я й сирота.

Не смійся, козаче, що я й сирота.
Коли прийшов сватать, то я й не пішла.

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст	Ноти
0:00 02:22 100	Ой хмелю ж мій, хмелю	Пісні з особистого та родинного життя	с. Закітне, Краснолиманський (Краматорський) район	02:22	«Ой хмелю ж мій, хмелю, хмелю зелененький, Де ж ти, хмелю, зиму зимував, що й не розвивав(ся)?» (двічі) «Зимував я зиму, зимував я другу, Зимував я в лузі на калині та й не розвивав(ся)». (двічі) «Ой сину ж мій, сину, сину ж мій єдиний, Де ж ти, сину, нічку ночував, що й не роззувався?» (двічі) «Ночував я нічку, ночував я другу, Ночував я у тої вдовиці, що й сватати буду». (двічі)
0:00 04:08 100	За туманом нічого не видно	Пісні з особистого та родинного життя	с. Закітне, Краснолиманський (Краматорський) район	04:08	За туманом нічого не видно й, За туманом нічого й не видно. Тільки видно й дуба зеленого, Тільки видно дуба й зеленого. Під тим дубом криниця стояла й, Під тим дубом криниця стояла. В тій криниці дівка воду брала, В тій криниці дівка воду брала. Та й впустила й золоте відерце, Та й впустила золоте відерце. Та й впустила й золоте відерце, Засмутила (й) козакове серце. «Ой хто ж тоє відерце дістане, Ой хто ж тоє відерце дістане. Той зі мною й на рушничок стане, Той зі мною на рушничок стане». Обізвався й козаченько з гаю, Обізвався й козаченько з гаю. «А я ж тоє відерце дістану, А я ж тоє відерце дістану. А я ж тоє відерце достану, І з тобою на рушничок стану».
0:00 03:32 100	Шумлять верби в кінці греблі	Пісні з особистого та родинного життя	с. Закітне, Краснолиманський (Краматорський) район	03:32	Шумлять верби в кінці греблі, що я й насадила, Нема мого миленького, що я й полюбила. (двічі) Нема його, та й не буде – поїхав за Десну, Сказав: «Рости, дівчинонько, на другую весну». (двічі) Росла, росла дівчинонька, та й на порі стала, Ждала, ждала козаченька, та й плакати стала. (двічі) Плачте, очі, плачте, карі – така ваша доля, Полюбила козаченька при місяцю стоя. (двічі) Не я ж його полюбила – полюбила мати, Заставила мене мати рушники давати. (двічі) Один дала, другий дала, на третьому стала, А четвертим, білесеньким рученьки зв’язала. (двічі)