За туманом нічого не видно

За туманом нічого не видно й,
За туманом нічого й не видно.

Тільки видно й дуба зеленого,
Тільки видно дуба й зеленого.

Під тим дубом криниця стояла й,
Під тим дубом криниця стояла.

В тій криниці дівка воду брала,
В тій криниці дівка воду брала.

Та й впустила й золоте відерце,
Та й впустила золоте відерце.

Та й впустила й золоте відерце,
Засмутила (й) козакове серце.

«Ой хто ж тоє відерце дістане,
Ой хто ж тоє відерце дістане.

Той зі мною й на рушничок стане,
Той зі мною на рушничок стане».

Обізвався й козаченько з гаю,
Обізвався й козаченько з гаю.

«А я ж тоє відерце дістану,
А я ж тоє відерце дістану.

А я ж тоє відерце достану,
І з тобою на рушничок стану».

Можливо, вам також сподобаються:

АудіоНазваЖанрМісцеТрив.ТекстНоти
0:00 00:44
100
І рвала, кідала червону рожу
Пісні з особистого та родинного життя
с. Закітне, Краснолиманський (Краматорський) район00:44

І рвала, кідала червону рожу,
І рвала, кідала на бистру ріку.

І рвала, кідала через ворота,
Не смійся, козаче, що я й сирота.

Не смійся, козаче, що я й сирота.
Коли прийшов сватать, то я й не пішла.

0:00 02:22
100
Ой хмелю ж мій, хмелю
Пісні з особистого та родинного життя
с. Закітне, Краснолиманський (Краматорський) район02:22

«Ой хмелю ж мій, хмелю, хмелю зелененький,
Де ж ти, хмелю, зиму зимував, що й не розвивав(ся)?» (двічі)

«Зимував я зиму, зимував я другу,
Зимував я в лузі на калині та й не розвивав(ся)». (двічі)

«Ой сину ж мій, сину, сину ж мій єдиний,
Де ж ти, сину, нічку ночував, що й не роззувався?» (двічі)

«Ночував я нічку, ночував я другу,
Ночував я у тої вдовиці, що й сватати буду». (двічі)

0:00 02:27
100
Посіяла огірочки близько над водою
Пісні з особистого та родинного життя
с. Закітне, Краснолиманський (Краматорський) район02:27

Посіяла огірочки близько над водою,
Сама буду поливати дрібною сльозо(ю). (двічі)

Ростіть, ростіть, огірочки в чорити деньочки,
Не бачила миленького аж три вечорочк(и). (двічі)

На четвертий побачила, як череду гнала,
Не сказала: «Добрий вечір», бо мати стоял(а). (двічі)

Бо мати стояла, а батько дивився,
Не сказала: «Добрий вечір», шоб не розгнівивс(я). (двічі)