Ой хмелю ж мій, хмелю

«Ой хмелю ж мій, хмелю, хмелю зелененький,
Де ж ти, хмелю, зиму зимував, що й не розвивав(ся)?» (двічі)

«Зимував я зиму, зимував я другу,
Зимував я в лузі на калині та й не розвивав(ся)». (двічі)

«Ой сину ж мій, сину, сину ж мій єдиний,
Де ж ти, сину, нічку ночував, що й не роззувався?» (двічі)

«Ночував я нічку, ночував я другу,
Ночував я у тої вдовиці, що й сватати буду». (двічі)

Можливо, вам також сподобаються:

АудіоНазваЖанрМісцеТрив.ТекстНоти
0:00 00:44
100
І рвала, кідала червону рожу
Пісні з особистого та родинного життя
с. Закітне, Краснолиманський (Краматорський) район00:44

І рвала, кідала червону рожу,
І рвала, кідала на бистру ріку.

І рвала, кідала через ворота,
Не смійся, козаче, що я й сирота.

Не смійся, козаче, що я й сирота.
Коли прийшов сватать, то я й не пішла.

0:00 04:08
100
За туманом нічого не видно
Пісні з особистого та родинного життя
с. Закітне, Краснолиманський (Краматорський) район04:08

За туманом нічого не видно й,
За туманом нічого й не видно.

Тільки видно й дуба зеленого,
Тільки видно дуба й зеленого.

Під тим дубом криниця стояла й,
Під тим дубом криниця стояла.

В тій криниці дівка воду брала,
В тій криниці дівка воду брала.

Та й впустила й золоте відерце,
Та й впустила золоте відерце.

Та й впустила й золоте відерце,
Засмутила (й) козакове серце.

«Ой хто ж тоє відерце дістане,
Ой хто ж тоє відерце дістане.

Той зі мною й на рушничок стане,
Той зі мною на рушничок стане».

Обізвався й козаченько з гаю,
Обізвався й козаченько з гаю.

«А я ж тоє відерце дістану,
А я ж тоє відерце дістану.

А я ж тоє відерце достану,
І з тобою на рушничок стану».

0:00 03:29
100
Ой хмелю ж мій, хмелю
Пісні з особистого та родинного життя
м. Єнакієве, Горлівський район03:29

«Ой хмелю ж мій, хмелю, хмелю зелененький,
Де ж ти, хмелю, зіму зімував, шо й не розвивав(ся)?» (двічі)

«Зімував я зіму, зімував я другу,
Зімував я в лузі на калині та й не розвивав(ся)». (двічі)

«Ой сину ж мій, сину, сину молоденький,
Де ж ти, сину, нічку ночував, шо й не роззувався?» (двічі)

«Ночував я нічку, ночував я другу,
Ночував я у тої вдовиці, що сватати буду». (двічі)

«Ой сину ж мій, сину, ти ж моя дитина,
Не женися на той удовици, бо щастя не буде». (двічі)

«Бо вдовине серце, як осіннє сонце:
Воно світе, світе та й не гріє, а серденько мліє.

А дівоче серце, як весняне сонце:
Ой як воно та й зайде за хмару, а усе ж тепленьке».