Поза лугом зелененьким
| Назва | Поза лугом зелененьким |
|---|---|
| Жанр | Пісні з особистого та родинного життя |
| Мотив | Життя вдівця, Кохання, Сільськогосподарська робота, Чари |
| Дата запису | 3 лип. 1998 р. |
| Місце запису | с. Закітне, Краснолиманський (Краматорський) район, Донецька обл., Україна, Слобожанщина |
| Виконавці | Марія Іванівна Рудика (1922), Мотря Опанасівна Олексієнко (1923) (с. Черепівка Буринський (Конотопський) район) |
| Збирачi | Тетяна Дробот |
| Транскрипція | Лариса Лукашенко |
| Колекція | Донецька колекція Степана Мишанича |
Слухати аудіо
Поза лугом зелененьким, (двічі)
Брала вдова льон дрібненький. (двічі)
Вона брала-вибирала, (двічі)
Тонкий голос подавала. (двічі)
Там Василько сіно косить, (двічі)
Тонкий голос переносить. (двічі)
Бросив косу додолоньку, (двічі)
А сам пішов додомоньку. (двічі)
«Дозволь, мати, вдову брати, (двічі)
Вдова вміє чарувати». (двічі)
«Не дозволю вдову брати,» (двічі)
Вдова вміє чарувати. (двічі)
Чарувала мужа свого, (двічі)
Причарує й сина мого». (двічі)
Варіанти виконання та схожі пісні:
Можливо, вам також сподобаються:
| Аудіо | Назва | Жанр | Місце | Трив. | Текст | Ноти |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Поза лугом зелененьким | Пісні з особистого та родинного життя | м. Дебальцеве, Горлівський район | 02:57 |
Поза лугом зелененьким, Вона брала, вибирала, Там Василько сіно косить, Бросив косу додолоньку, “Дозволь, мати, вдову взяти, “Не дозволю вдову брати, | ||
| Поза лугом зелененьким | Пісні з особистого та родинного життя | с. Бузова Пасківка, Полтавський район | 03:17 |
Поза лугом зелененьким (двічі) Вона брала вибирала, (двічі) Там Василько сіно косить, (двічі) – Дозволь, мати, вдову брати, (двічі) – Не дозволю вдову брати, (двічі) Чарувала мужа свого, (двічі) Та й на вдові оженюся. (двічі) | ||
| Шумлять верби в кінці греблі | Пісні з особистого та родинного життя | с. Закітне, Краснолиманський (Краматорський) район | 03:32 |
Шумлять верби в кінці греблі, що я й насадила, Нема його, та й не буде – поїхав за Десну, Росла, росла дівчинонька, та й на порі стала, Плачте, очі, плачте, карі – така ваша доля, Не я ж його полюбила – полюбила мати, Один дала, другий дала, на третьому стала, |