Головна
Зелене листя, білі каштани

Зелене листя, білі каштани

Назва	Зелене листя, білі каштани
Жанр	Сучасні пісні та новотвори
Мотив	Дошлюбні стосунки, Нещаслива доля, Нещасливе кохання, Розлука
Дата запису	1999 р.
Місце запису	с-ще Новодонецьке, Краматорський район, Донецька обл., Україна, Слобожанщина
Виконавці	Ганна Павлівна Фокіна (1938) (м. Моспине, Донецький район)
Збирачi	Олена Харчикова
Транскрипція	Лариса Лукашенко
Колекція	Донецька колекція Степана Мишанича

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 0Подобається Поділитися

Зелене листя, білі каштани, (тричі)
Ой як то сумно, як вечір стане,
Зелене листя, білі каштани,
Ой як то сумно, як вечір стане.

Ой як то сумно, ой як то нудно, (тричі)
Любила хлопця, забути трудно,
Ой як то сумно, ой як то нудно,
Любила хлопця, забути трудно.

Любила хлопця півтора року, (тричі)
Доки не знали сусіди збоку,
Любила хлопця півтора року,
Доки не знали сусіди збоку.

А як узнали – розщебетали, (тричі)
Бодай сусіди щастя не знали,
А як узнали – розщебетали,
Бодай сусіди щастя не знали.

Ой ви, сусіди, пийте-гуляйте, (тричі)
Де ходять двоє – не розлучайте,
Ой ви, сусіди, пийте-гуляйте,
Де ходять двоє – не розлучайте.

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 03:18 100	Та ще сонце не заходило	Пісні з особистого та родинного життя 1 Рекрутські	с-ще Новодонецьке, Краматорський район	03:18	Та ще сонце не заходило, Як зробилась темнота. Як зробилась темнота, Та нещаслива та дівчина, котра любить козака. Котра любить козака, Та козак їде в чисте поле, зостаюся я й сама. Зостаюся я й сама, Та зостаюся я сама, не дівчина й не вдова. Не дівчина й не вдова, Та й не дівчина й не вдова, рекрутонька й молода. Рекрутонька й молода, Та вийшла дівка за ворота, за новиє й ворота. За новиє ворота, Та випустила канарейку з-під правого рукава. З-під правого рукава. Ой лети-лети, канарейка, вгору, вгору висака.
0:00 02:28 100	На городі верба рясна	Пісні з особистого та родинного життя	с-ще Новодонецьке, Краматорський район	02:28	На городі верба рясна, (двічі) Там стояла дівка красна. Вона красна ще й вродлива, (двічі) Її доля нещаслива. Її доля нещаслива, (двічі) Нема того, що любила. Нема його та й не буде, (двічі) Розраяли його люди. Розраяли, розсудили, (двічі) Щоб ми в парі не ходили. А ми в парі ходить будем, (двічі) Як любились, так й будем.
0:00 03:13 100	Ой у полі полинок	Пісні з особистого та родинного життя	с. Почапці, Миргородський район	03:13	Ой у полі полинок, чом не стелисся? Молодий пареньок, чом не женисся? (двічі) Чи тобі, полинок, в полі росту нема? Чи тобі, пареньок, в селі дівки нема? (двічі) “Ой нема, ой нема, ох, тільки Галя одна, Тільки Галя одна, та й ту звів я із ума. (двічі) А я звів її з ума, ох, а сам сів на коня, А сам сів на коня: “Прощай, Галочко моя!” (двічі) І шумить, і гуде, ой, край віконечка, “Вийди, Галю моя, й до світ сонечка!” (двічі) “Ой не вийду я, ох, ти ж покинув мене, Ти ж покинув мене, не вертайся до мене. (двічі) Ти ж покинув мене, ох, не єдиночку, Ти ж покинув мене, ще й дитиночку!” (двічі)