Закувала зозуленька на стодолі на розі
| Назва | Закувала зозуленька на стодолі на розі |
|---|---|
| Жанр | Пісні з особистого та родинного життя |
| Мотив | Нещаслива доля, Журба, туга |
| Дата запису | 5 трав. 1999 р. |
| Місце запису | с. Харківці, Миргородський (Лохвицький) район, Полтавська обл., Україна, Полтавщина |
| Виконавці | Катерина Карпівна Одношевна (1926) (м. Лохвиця, Миргородський район), Марія Омелянівна Дрога (1925), Ганна Андріївна Перерва (1938), Явдоха Гаврилівна Діброва (1924) |
| Збирачi | Марина Мусієнко |
| Транскрипція | Наталія Олійник |
| Колекція | Донецька колекція Степана Мишанича |
Слухати аудіо
Закувала зозуленька на стодолі на розі,
Заплакала дівчинонька в батька на порозі.
Не куй, не куй, зозуленько, на стодолі на розі,
Не плач, не плач, дівчинонько, в батька на порозі.
Піду яром до криниці, коромисло гнеться,
«Чом до мене, моя мати, ніхто не пришлеться?»
«Багач, дочко, не захоче, бідний не посміє,
Нехай твоя руса коса зіллям зеленіє».
Можливо, вам також сподобаються:
| Аудіо | Назва | Жанр | Місце | Трив. | Текст | Ноти |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Закувала зозуленька на стодолі на розі | Пісні з особистого та родинного життя | с-ще Троїцьке, Сватівський район | 02:01 |
Закувала зозуленька на стодолі на розі, Іду яром до криниці, коромисло гнеться, ー Багач, доню, не захоче, а бідний не сміє, Закувала зозуленька на стодолі на розі, | ||
| Із-за гори вітер повіває | Пісні з особистого та родинного життя | с-ще Калинівка, Бахмутський район | 05:28 |
(Із)-за гори вітер повіває, Мати дочку про життя питає, Спитай, мати, сірого й утяти, Сіре й утя на морі ночує, Воно ж моє все горечко чує, Перве горе – дитина малая, Друге горе – свикруха лихая, Третє горе – мій милий ревнивий, Сам поїхав й у поле й орати, (Ой) ви воли, воли половиї, | ||
| Та й нема гірш нікому | Пісні з особистого та родинного життя
1
Сирітські | с. Очеретове, Валківський район | 02:22 |
Та й нема гірш нікому, та як тій…, як тій сиротині, Та й не пригорне батько, та й не при..., не пригорне мати, Та й налетіли гуси та й з дале..., з далекого краю, Та бодай же ви, гуси, та й з пір’я…, з пір’ячком пропали, |