Головна
Зеленеє жито, зелене

Зеленеє жито, зелене

Назва	Зеленеє жито, зелене
Жанр	Пісні літературного походження
Мотив	Пияцтво, гуляння
Дата запису	1998 р.
Місце запису	м. Ровеньки, Ровеньківський район, Луганська обл., Україна, Слобожанщина
Виконавці	Галина Федорівна Єрмачок (невід.) (батьки народилися на Ростовщині, але з 1930-х років - на Донеччині)
Збирачi	Наталія Терських
Транскрипція	Наталія Олійник
Колекція	Донецька колекція Степана Мишанича

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 0Подобається Поділитися

Зеленеє жито, зелене, хорошії гості у мене,
Зеленеє жито за селом, хорошії гості за столом. (двічі)

Зеленеє жито, зелене, хорошії гості у мене,
Зеленеє жито женці жнуть, хорошії гості водку п’ють. (двічі)

Зеленеє жито, зелене, хорошії гості у мене,
Зеленеє жито на межі, хорошії гості до душі. (двічі)

Зеленеє жито, зелене, хорошії гості у мене,
Зеленеє жито ще й овес, тут зібрався рід наш увесь. (двічі)

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 03:17 100	Місяць на небі, зіроньки сяють	Пісні з особистого та родинного життя 1 Пісні літературного походження	м. Ровеньки, Ровеньківський район	03:17	Місяць на небі, зіроньки сяють, тихо по морю човен пливе. В човні дівчіна пісню співає, а козак чує, серденько мре. (двічі) Та пісня мила, та пісня люба, все про кохання, все про любов, Як ми любили та й розійшлися, тепер навіки зійшлися знов. (двічі) Ой очі, очі, очі дівочі, темні як в нічку, ясні, як вдень, Ви ж мене, очі, плакать навчили, де ж ви навчились зводить людей? (двічі)
0:00 01:42 100	Тече вода каламутна	Пісні з особистого та родинного життя 1 Пісні літературного походження	м. Ровеньки, Ровеньківський район	01:42	Тече вода каламутна, – чого, мила, така смутна? – Я не смутна, ген сердита, бо з вечора була бита. (двічі) Била мене мати з ночі, за Йванкові карі очі, Ще й казала буде бити, щоб Іванка не любити. (двічі) А я Йванка так любую, де зустріну, там цілую, Ой, Іванко, серце моє, нема краще, чім нас двоє. (двічі) Тече вода коло млина, – мамо моя, я не винна, Ми з Іванком паровані, як орлята мальовані. (двічі) Тече вода каламутна, – чого, мила, така смутна? – Я не смутна, ген сердита, бо з вечора була бита. (двічі)
0:00 02:33 100	Якби мені сивий кінь	Жартівливі 1 Пісні літературного походження	м. Ровеньки, Ровеньківський район	02:33	Якби мені сивий кінь, я уздечку маю, Я б поїхав за Дунай, там дівчину маю, А я все дивлюся, де моя Маруся, А я все дивлюся: «Де ж ти, моя Маруся?» (останні два рядки двічі) Як приїхав за Дунай, на горбочку хата, Стара баба, старий дід, ще й дівка кирпата, А я все дивлюся, де моя Маруся, А я все дивлюся: «Де ж ти, моя Маруся?» (останні два рядки двічі) Запросили в хату, запросили сісти, Поставили бараболю нечищену їсти, А я все дивлюся, де моя Маруся, А я все дивлюся: «Де ж ти, моя Маруся?» (останні два рядки двічі) А я тую бараболю по столу катаю, На полиці паляниці, я на них киваю, А я все дивлюся, де моя Маруся, А я все дивлюся: «Де ж ти, моя Маруся?» (останні два рядки двічі) Потушили каганці, полягали спати, Я за тії паляниці та й тікати з хати, А я все дивлюся, де моя Маруся, А я все дивлюся: «Де ж ти, моя Маруся?» (останні два рядки двічі) Як поліз я через тин, через перелази, А дід мене ціпом-ціпом, аж чотирі рази, А я все дивлюся, де моя Маруся, А я все дивлюся: «Де ж ти, моя Маруся?» (останні два рядки двічі)