Головна
Стоїть гора високaя

Стоїть гора високaя

Назва	Стоїть гора високaя
Жанр	Пісні літературного походження
Мотив	Журба, туга
Дата запису	1998 р.
Місце запису	м. Ровеньки, Ровеньківський район, Луганська обл., Україна, Слобожанщина
Виконавці	Галина Федорівна Єрмачок (невід.) (батьки народилися на Ростовщині, але з 1930-х років - на Донеччині)
Збирачi	Наталія Терських
Транскрипція	Наталія Олійник
Колекція	Донецька колекція Степана Мишанича

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 0Подобається Поділитися

Стоїть гора високaя, попід горою гай, гай, гай,
Зелений гай, густесенький, неначе справді рай. (двічі)

Під гаєм в'ється річенька, як скло, вона блищить, блищить,
Долиною зеленою, кудись вона біжить. (двічі)

Край берега, у затишку, прив'язані човни, човни,
Там три верби схилилися, та й журяться вони. (двічі)

Що пройде красне літечко, повіють холода,
І опаде з них листячко, і понесе вода. (двічі)

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 01:42 100	Тече вода каламутна	Пісні з особистого та родинного життя 1 Пісні літературного походження	м. Ровеньки, Ровеньківський район	01:42	Тече вода каламутна, – чого, мила, така смутна? – Я не смутна, ген сердита, бо з вечора була бита. (двічі) Била мене мати з ночі, за Йванкові карі очі, Ще й казала буде бити, щоб Іванка не любити. (двічі) А я Йванка так любую, де зустріну, там цілую, Ой, Іванко, серце моє, нема краще, чім нас двоє. (двічі) Тече вода коло млина, – мамо моя, я не винна, Ми з Іванком паровані, як орлята мальовані. (двічі) Тече вода каламутна, – чого, мила, така смутна? – Я не смутна, ген сердита, бо з вечора була бита. (двічі)
0:00 02:22 100	Зеленеє жито, зелене	Пісні літературного походження	м. Ровеньки, Ровеньківський район	02:22	Зеленеє жито, зелене, хорошії гості у мене, Зеленеє жито за селом, хорошії гості за столом. (двічі) Зеленеє жито, зелене, хорошії гості у мене, Зеленеє жито женці жнуть, хорошії гості водку п’ють. (двічі) Зеленеє жито, зелене, хорошії гості у мене, Зеленеє жито на межі, хорошії гості до душі. (двічі) Зеленеє жито, зелене, хорошії гості у мене, Зеленеє жито ще й овес, тут зібрався рід наш увесь. (двічі)
0:00 02:33 100	Якби мені сивий кінь	Жартівливі 1 Пісні літературного походження	м. Ровеньки, Ровеньківський район	02:33	Якби мені сивий кінь, я уздечку маю, Я б поїхав за Дунай, там дівчину маю, А я все дивлюся, де моя Маруся, А я все дивлюся: «Де ж ти, моя Маруся?» (останні два рядки двічі) Як приїхав за Дунай, на горбочку хата, Стара баба, старий дід, ще й дівка кирпата, А я все дивлюся, де моя Маруся, А я все дивлюся: «Де ж ти, моя Маруся?» (останні два рядки двічі) Запросили в хату, запросили сісти, Поставили бараболю нечищену їсти, А я все дивлюся, де моя Маруся, А я все дивлюся: «Де ж ти, моя Маруся?» (останні два рядки двічі) А я тую бараболю по столу катаю, На полиці паляниці, я на них киваю, А я все дивлюся, де моя Маруся, А я все дивлюся: «Де ж ти, моя Маруся?» (останні два рядки двічі) Потушили каганці, полягали спати, Я за тії паляниці та й тікати з хати, А я все дивлюся, де моя Маруся, А я все дивлюся: «Де ж ти, моя Маруся?» (останні два рядки двічі) Як поліз я через тин, через перелази, А дід мене ціпом-ціпом, аж чотирі рази, А я все дивлюся, де моя Маруся, А я все дивлюся: «Де ж ти, моя Маруся?» (останні два рядки двічі)