Головна
Ой при лужку

Ой при лужку

Назва	Ой при лужку
Жанр	Пісні з особистого та родинного життя
Мотив	Залицяння, сватання
Дата запису	28 черв. 1994 р.
Місце запису	с. Софіївка, Краматорський район, Донецька обл., Україна, Слобожанщина
Виконавці	Тетяна Тихонівна Семенова (1911)
Збирачi	Олена Сусідко
Транскрипція	Наталія Олійник
Колекція	Донецька колекція Степана Мишанича

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 0Подобається Поділитися

Ой при лужку, при лунє, при щасливой долі,
При знакомом табунє конь гуляв по волі. (двічі)

«Ой гуляй, гуляй, мой конь, поки я споймаю,
Як споймаю, зануздаю шовковой уздою». (двічі)

Ой гуляв, гуляв мой конь та й зостановився,
Перед милої дворцом та й остановився,
Протів милої дворца та й остановився.

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 01:29 100	Ой відтіль гора, а відтіль друга	Пісні з особистого та родинного життя	с. Софіївка, Краматорський район	01:29	Ой відтіль гора, а відтіль друга, Поміж тими крутими горами сходила зоря. Ой то ж не зоря, то ж не ясная, Ой то ж моя молода дівчина по воду пішла. А я за нею, як за зорею, Сірим конем понад синім морем за дівчіною. «Дівчіно моя, напої коня, З рубленої новой криниченьки, з повного відра». «Ой козаче мій, якби ж я твоя, Узяла б коня за шовковий повід та й напоїла».
0:00 02:12 100	Вітер з поля, хвиля з моря	Пісні з особистого та родинного життя	с. Софіївка, Краматорський район	02:12	Вітер з поля, хвиля з моря, Ой да ж довела любов до горя. (двічі) Свєт головушка й кружиться, Ай да й на плечо й орьол садітся. «Ой ти, орле, орле сизокрилий, Скажи ж міні правдоньку, де мій милий?» (двічі) «А твій милий на роботі, Ой да й у літєйному заводі». «Що ж він робе, виробляє?» «Мідні, мідні трубочки ж виливає». Пішла пара по заводу, Ой да пішла славонька по народу. Пішла слава по народу, Та й на тую ж дівчину, шо біз роду. А я слави, слави ж не боюся, Та й на тії дівчіні й оженюся.
0:00 01:12 100	Ой піду я в ліс по дрова	Пісні з особистого та родинного життя	м. Антрацит, Ровеньківський район	01:12	Ой піду я в ліс по дрова, наламаю лому, Завів мене дурний розум на чу… на чужу сторон(ку). На чужій же сторононьці ні отця, ні неньки, Тільки в саду вишневому поють, поють соловей(ки). Пойтє, пойтє, соловейки, всима голосами, А я піду в сад вишневий, вмиюсь, вмиюся слєзой. (двічі)