Головна
Туман полє покриває

Туман полє покриває

Назва	Туман полє покриває
Жанр	Пісні з особистого та родинного життя
Мотив	Кохання, Розлука, Смерть, Журба, туга
Дата запису	7 лип. 1997 р.
Місце запису	с. Ярмолинці, Роменський район, Сумська обл., Україна, Слобожанщина
Виконавці	Анастасія Олексіївна Лавірко (невід.)
Збирачi	Олена Декань
Транскрипція	Наталія Олійник
Колекція	Донецька колекція Степана Мишанича

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 0Подобається Поділитися

Туман полє покриває,
Та туман полє покриває, сиз голубчичок літає.

Сиз голубчичок літає,
Та він літає, воркотає, та все крилечками блудить.

Та все крилечками блудить,
Та як тяжко, як важко, ой, хто кого вірно любить.

Ой, хто кого вірно любить,
Та й ще тяжче, ой, ще важче, ой хто кого спокидає.

Ой хто кого спокидає,
Та попід мостом, травка ростом, щука-риба лина гонить.

Щука-риба лина гонить,
Та то не щука, то й не риба, то з милим дружком розлука.

То з милим дружком розлука,
Та розлучила нас негода, чужа, дальня сторононька.

Чужа, дальня сторононька,
Та й ми (розлучилися) та й звечора, а я й умру завтра вранці.

А я й умру завтра вранці,
Та й поховайте ж мене, хлопці, в одной трунке, в одной ямке.

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 02:09 100	На вгороді верба рясна	Пісні з особистого та родинного життя	м. Антрацит, Ровеньківський район	02:09	(На вгороді верба рясна), Там стояла дівка красна. Вона красна, ще й вродлива, (двічі) Її доля не щаслива. Її доля не щаслива, (двічі) Нема того, що любила. Нима його та й не буде, (двічі) Розраяли його люди. Розраяли, розсудили, (двічі) Щоб ми в парі не ходили. А ми в парі ходить будем, (двічі) І друг друга любить будем!
0:00 06:53 100	Сидів голуб на берьозі	Пісні з особистого та родинного життя	с. Вʼязова, Краснокутський район	06:53	Сидів голуб на берьозі, А мой милой на конє, Ой помер, помер мой мильонок, В чужой, дальньой сторонє. В чужой дальньой сторонє, ох, Не журися же, моя мила, Не здихай так тяжело. Не здихай так тяжело, Ох і як же тобі дружка й жалко, Забувай січас його. Забувай січас його, Ох і я дружка не забуду, Пока скроються мої глаза. Пока скроються ж мої глаза, Ох і серце кров'ю же оболлється, Грудь сов'яне ж як трава. Грудь сов'яне й як трава, Грудь сов'яне ж, ще й посохне, Не розцвєтєт нєкогда. Не розцвєтєт нєкогда, Ох і я по кладвищі гуляла, Не боялася ж нічєго. Не боялася нічєго, Ох і а чого мнє здєсь бояться, Здєсь мой милой схороньон. Здєсь мой милой схороньон, Ох і на йом памятнік тяжолой, В дев’яносто ж сємь пудов. (Ще й облито серебром.) В дев’яносто ж сємь пудов, …
0:00 04:36 100	Не здихай, мила, так тяжко	Пісні з особистого та родинного життя 1 Романси	с. Клюшниківка, Миргородський район	04:36	Не здихай, мила, так тяжко, Не здихай так тяжело, А вой да хіба же тобі дру…, ой дружка жалко, Забувай тепер його. Забувай тепер його. Та вой да хіба же тоді же я, ой я й забуду, Як закроються ой глаза. Як закроються глаза. Та вой да серце же кров'ю же о…, ой оболльоться, Грудь сов'яне же я..., ой як трава. Грудь сов'яне, як трава. Та вой да грудь сов'яне і ой засохне, Нікогда не ро…, ой розцвітьот. Нікогда не розцвітьот. Та вой да по кладбищу я ходила, Не боялась нічого. Не боялась нічого. Та вой да чого ж мені ой здєсь бояться, Здєсь ночниї сторожа. Здєсь ночниї сторожа. Та вой да чого ж мені здєсь бояться, Здєсь мой миленький лежить.