Щось у лєсє зашумєло

НазваЩось у лєсє зашумєло
ЖанрПісні з особистого та родинного життя
МотивНещасливе кохання, Розлука
Дата запису29 черв. 1993 р.
Місце записус. Званівка, Бахмутський район, Донецька обл., Україна, Слобожанщина
ВиконавціМарія Данилівна Чубенко (1915)
ЗбирачiОлена Тюрикова
ТранскрипціяГалина Лук'янець
КолекціяКолекція Олени Тюрикової

Слухати аудіо

0:00 0:00
100

Щось у лєсє зашумєло,
Щось у в лєсє зашумєло,
Побіжал я туда смє(ло).

Побіжал я туда смєло,
Та й найшов я собі пару,
Лет сімнадцяти дєвчо(нку).

Лет сімнадцяти дєвчонку,
По бєрєжку прахажала,
Нема й того, що й бажа(ла).

Нема його та й не буде,
Нема його та й не буде,
Розраяли його лю(ди).

Розраяли, розсудили,
Розраяли розсудили,
Щоб ми в парі не ходи(ли).

Розразяли розсудили,
Щоб ми в парі не ходили,
А ми в парі ходить будем.

А ми в парі ходить будем,
А ми в парі ходить будем,
І другу друга любить будем.



Можливо, вам також сподобаються:

АудіоНазваЖанрМісцеТрив.ТекстНоти
0:00 03:30
100
​​Летів орел через сад зелений
Пісні з особистого та родинного життя
1

Балади

с. Званівка, Бахмутський район03:30

Летів орел через сад зелений, та й став калину клювать. (двічі)

Любив козак й молоду дівчину, та й став її спокидать. (двічі)

Вона його, сволоч, отруїла, та й стала його питать. (двічі)

«Скажи, милий, друг мой розлюбимий, ой чого ж ти заболів? (двічі)

Чі од пива, чі од горілочки, чі й от сладкого й вина?» (двічі)

"Сам не знаю, за що я страдаю, та й прийдьотся ж помирать!" (двічі)

0:00 01:04
100
О​й орьол, ти й орьол
Пісні з особистого та родинного життя
с. Званівка, Бахмутський район01:04

Ой орьол, ти й орьол, сизокрилой ти мой,
Ти літаєш висако, ти биваєш далєко.

Чи не був ти й орьол, на Вкраїні моїй?
На Вкраїні моїй, там дівчина моя.

Там дівчина твоя, вона й журиться,
Вона журиться ще й печалиться.

Вона журиться ще й печалиться,
За тобою, козаком, побивається.

0:00 02:14
100
​…там тихо лампочка горит
Пісні з особистого та родинного життя
с. Лозовівка, Старобільський район02:14

…там тихо лампочка горить,
Там мати дочку научає, дочка заплакана седить. (двічі)

“Ой доню, доню, моя доню, ти в мене зіронька одна,
Не жди козаченька додому, його й на світі вже нема. (двічі)

Багато хлопців повернулось, багато декого нема,
Усі дівчата заміж вийшли, а ти чого сидиш одна?”.

“Не хочу, матінко, старого, бо він не парочка мені,
Як віддаси ж мене за нього, так лучше згнить в сирій землі!”. (двічі)