Головна
Кажуть люди, ой що милий простудився

Кажуть люди, ой що милий простудився

Назва	Кажуть люди, ой що милий простудився
Жанр	Пісні з особистого та родинного життя, Балади
Мотив	Зрада, Нещаслива доля, Нещасливе кохання, Смерть, Журба, туга
Дата запису	26 черв. 1998 р.
Місце запису	с. Маринівка, Шахтарський (Горлівський) район, Донецька обл., Україна, Слобожанщина
Виконавці	Олександра Семенівна Семикіна (невід.), Матрьона Василівна Коваленко (невід.), Марія Володимирівна Боковенко (1933), Валентина Семенівна Лебеденко (1936)
Збирачi	Олена Тюрикова
Колекція	Колекція Олени Тюрикової

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 0Подобається Поділитися

Текст наразі відсутній

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст	Ноти
0:00 09:37 100	Як затоплю в новій хаті	Пісні з особистого та родинного життя 1 Балади	с. Вишневе, Валківський район	09:37	Як затоплю в новій хаті сирими дровами, Як затоплю в новій хаті сирими дровами. Та й заллю я сирі дрова холодной водою, Та й заллю я сирі дрова холодной водою. А сам піду до дівчини, та й до молодої, А сам піду до дівчини, та й до молодої. «Здоров була, дівчинонько!», «Здоров, козаченьку!», «Здоров була, дівчинонько!», «Здоров, козаченьку! Якшо ж мене вірно любиш, то вбий свою жінку, Якшо ж мене вірно любиш, то вбий свою жінку!». Як прийшов же він додому, став ножа точити, Його жінка, як сива голубка, начала просити: (двічі). «Чоловіче, чоловіче, дай добру годину, А я сяду погодую малую (маленьку) дитину!» (двічі). «Тоді ж будеш, моя мила, дитя годувати, Як я піду до Дунаю ножа полоскати!» (двічі). «Сосідоньки-голубоньки, дайте неньці знати, Нехай ненька ізтихенька до мене прибуде!» (двічі) Прийшла ненька ізтихенька, на порозі стала, Прийшла ненька ізтихенька, на порозі стала. «Ах ти доню, моя доню, що ти наробила? Повну хату ще й кімнату крові напустила! (двічі) Та й діточок гарнесеньких та й посиротила, Та й діточок гарнесеньких та й посиротила!» «Ой не я їх сиротила, сиротили люди, А ще ж тая дівчинонька, що жонатих любить!» (двічі)
0:00 02:40 100	Затоплю я в новій хаті	Пісні з особистого та родинного життя 1 Балади	с. Польова, Дергачівський район	02:40	Затоплю я нову хату сирими дровами, Тяжко-важко в світі жити поміж ворога(ми). (двічі) А мій мілій чорнобривій до другої ходе, Вона йому направляє: «Заріж свою жі(нку)!» (двічі) Як приходе він додому, став ножі точити, Його жінка, як голубка, до його проси(ти). (двічі) «Ой ти, милій, голуб сивій, підожди годину, Поки візьму погодую малую дити(ну)!» (двічі) «Ой не буду я годити ні одну хвилину, Тоді будеш годувати, як в землі лежа(ти)!» (двічі) А сусіди, добрі люди, дали неньці знати, «Іди, ненько, йди, старенька, дочку й наряжа(ти)!» (двічі) «Ой ти доню, моя доню, шо ж ти наробила? Шо ти своїх малих діток та й посироти(ла)!» (двічі) «Ой не я їх сиротила, сиротили люди, Сиротила та дівчина, шо жонатих лю(бе)!» (двічі) Де ж та нивка колосиста, шо нас прогодує? Де ж той батько, де ж та мати, зодягне, зобу(є)? Де ж той батько, де ж та ненька, зодягне, зобу(є)?
0:00 02:55 100	Летів орел через сад зелений	Пісні з особистого та родинного життя 1 Балади	с. Лиман, Зміївський (Чугуївський) район	02:55	Летів орел через сад зелений, та й став калину клювать, Любив козак молоду дівчину, та й став її покидать. Вона його сволоч отруїла, та й стала його питать. (двічі) «Скажи, милий, скажи, розлюбимий, ой чого ж ти заболів?» (двічі) «Сам не знаю, за ким я страдаю, мабуть, прийдеться вмирать. (двічі) Похоронят мене на могилі, де сходяться три шляха. (двічі) Один в Київ, другий у Полтаву, третій в самую Москву». (двічі)