Косарі косят, вітер повіває
| Назва | Косарі косят, вітер повіває |
|---|---|
| Жанр | Пісні з особистого та родинного життя |
| Мотив | Розлука, Журба, туга |
| Дата запису | 1 січ. 1993 р. |
| Місце запису | с-ще Зоря, Краматорський район, Донецька обл., Україна, Слобожанщина |
| Виконавці | Марія Григорівна Бобирь (1933) (співають також невідомі виконавиці) |
| Збирачi | Наталія Жадановська |
| Транскрипція | Юрій Рибак |
| Колекція | Донецька колекція Степана Мишанича |
Слухати аудіо
Косарі косят, вітер повіває,
Шовкова трава на косу й лягає.
Шовкова трава на косу лягає,
Поміж той травой галочка й літає.
– Галочка моя, ти, моя чорненька,
Скажи, галочка, де ж моя й миленька?
– А твоя й мила – в лузі над водою,
Обмивається дрібною й сльозою.
Умивається дрібною сльозою,
Утирається шовковой хустою.
Вона журиться, милий, за тобою.
Варіанти виконання та схожі пісні:
Можливо, вам також сподобаються:
| Аудіо | Назва | Жанр | Місце | Трив. | Текст | Ноти |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Зеленая вишня з-під кореня вийшла | Пісні з особистого та родинного життя
1
Строкові | с-ще Зоря, Краматорський район | 04:05 |
Зеленая вишня з-під кореня вийшла, Ой вийду на гору та й гляну додолу. – Варила, варила – не много й не трошки. – Згадай мене, мамо, хоч у раз у вівторок, Ти думаєш, мамо, що я тут не плачу, Ти думаєш, мамо, що я тут паную, Віддали ж мене заміж, де я не привична. (двічі) | ||
| Вітер віє, ой вітер повіває | Пісні з особистого та родинного життя | м. Антрацит, Ровеньківський район | 02:33 |
Вітер віє, ой вітер віє, ой вітер повіває, «Скажи, доню, ой скажи ж, доню, ой яке ж в тебе горе? Сизе гуся, да й сизе гуся, да й по морю плаває, Перше горе, ой перше ж горе –що й дитина малая, Друге горе, ой друге горе, що й свекруха лихая, Їде милий, ой їде милий да й у поле орати, Ой гей, воли, ой гей, воли, ой гей, круторогі, Правой ручкой, ой правой ручкой да й волів поганяла, | ||
| Повій вітре, буйнесенький | Пісні з особистого та родинного життя | с. Куземин, Охтирський район | 04:02 |
Повій, вітре, ой, буйнесенький з глибокого яру, Ой, рад би я повіяти – яр дуже глибокий, А я сваго, ой, миленького, на Дон виряджала, Дала йому, ой, зозуленьку, сабі салавейка, Летить галка, ой, через балку та й летючи кряче, Перекажіть, ой, дівчиноньці, я тут не журюся, Оженила б, ой, тебе, милий, лихая година, Одцурався, ой, батько, одцуралась мати, |