Головна
Літала голубка

Літала голубка

Назва	Літала голубка
Жанр	Пісні з особистого та родинного життя
Мотив	Вірність, Нещасливе кохання, Родинне життя, Смерть
Дата запису	1 вер. 1992 р.
Місце запису	с. Духовниче, Охтирський район, Сумська обл., Україна, Слобожанщина
Збирачi	Віра Осадча
Транскрипція	Галина Лук'янець

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 3Подобається Поділитися

Літала голубка по-під небесами,
Шукала матуся же ой своїй дочці пари. (двічі)

А вона шукала багатого сина,
А її кохає же ой бідна сиротина. (двічі)

Він її кохає, ще й думає брати,
"Не мішай любові же, ой моя рідна мати. (двічі)

Як будеш мішати, дозволь мені, мати,
Дозволь мені, мати, ой явора зрубати. (двічі)

Явора зрубати,трунку збудувати,
Трунку збудувати ой на чотирі боки. (двічі)

На чотирі боки,
Щоб стояла трунка же ой сто чотири роки. (двічі)

А вона стояла та й начала гнити,
А з тієї трунки же ой стало ж говорити. (двічі)

Стало говорити:
"Дайте ж мені пару, я ще хочу жити!" (двічі)

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 03:20 100	В неділю рано-пораненьку	Пісні з особистого та родинного життя 2 Балади,Сучасні пісні та новотвори	с. Гусарівка, Барвінківський район	03:20	В неділю рано-пораненьку, ще третій півень не співав, Заходю я вранці до хати, а батько ж листонька читав. “Іди, іди, доню до столу, послухай, шо милий написав, Він пише – другую кохає, тобі же він велить – забувай!”. “Давно я б його же позабула, такого же лихого козака, Давно б я його позабула, та в мене ж дитинка мала. Візьму я дитину на руки, скажу: “А-ну же, мале, спать!”, Мені ж треба сісти до столу, до батька ж листа же написать. Одну я та й другу ж написала, на третій вже треба кінчать, А я ж наостанці написала: “Приїдь у неділю ховать!”. Вже третя неділя проходе, як свекор невістку сховав, “Ой Боже ж, мій Боже ж, мій тато, я в жінки й ума же вивіряв!”. (двічі)
0:00 01:32 100	Ой не шуми, луже	Пісні з особистого та родинного життя 1 Козацькі	с. Привілля, Словʼянський (Краматорський) район	01:32	Ой не шуми, луже, зелений байраче. – Не плач, не журися, молодий козаче. – Не сам же я плачу, плачуть карі очі, Що нема спокою ані вдень, ні вночі. Сусіди близькії – вороги тяжкії, Не дають ходити, дівчину любити. Я ж буду ходити і буду любити, Ще й до себе візьму, буду з нею жити. Я(к) умру я, мила, а ти будеш жива, Чи згадаєш, мила, де моя могила? А моя могила – край синього моря, Де була між нами тихая розмова. Зійдеш на могилу, не сумуй, не дуже, Спогадають люди, що любились дуже. Зійдеш на могилу, не труси землею, Бо вона, вважаєш, як тяжко під нею. Ой тим воно тяжко – любилися важко, Тим воно тяженько – любились вірненько. (двічі)
0:00 05:41 100	У полі береза, у полі кудрява	Пісні з особистого та родинного життя 1 Балади	с-ще Щербинівка, Бахмутський район	05:41	У полі береза, у полі кудрява, Мати свого сина в військо виряжала. (двічі) “Іди, іди сину, іди, не барися, Через три годочки додому вернися!” (двічі) Минає годочок, минає і другий, На третій годочок їде мій синочок. (двічі) “Ой чи рада, мати, ой чи рада мною? Ой чи рада мною, моєю жиною?” (двічі) “Ой рада я, сину, рада я тобою, Тільки я не рада, гей, твоєю жи ною!” (двічі) Посадила сина за стіл у гурточок, Молоду невістку, гей, в сінях у куточок. (двічі) Наливає сину повен стакан рому, Нелюбій невісткі, гей, отруйного яду, Молодій невісткі, гей, отруйного яду. А вони взялися та й перелилися, Та й обоє разом, гей, на стіл похилились. (двічі) Поховала сина в зеленом садочку, Нелюбу невістку, гей, в глибоком ярочку. (двічі) Посадила сину калину-малину, Нелюбій невісткі, гей, колючу шипшину. (двічі) Хто не їде садом – калину ламає, Хто не їде яром, гей, шипшину минає. (двічі)