Прожив двадцять років

НазваПрожив двадцять років
ЖанрПісні з особистого та родинного життя
МотивЗалицяння, сватання , Нещасливе кохання, Родинне життя
Дата запису17 бер. 1997 р.
Місце записус. Лиман, Зміївський (Чугуївський) район, Харківська обл., Україна, Слобожанщина
ВиконавціБражник М.К. (1927), Парасковія Павлівна Горобець (1929), Двигун В.К. (1942) (гурт № 2 (кут Шия перша))
ЗбирачiГалина Лук'янець, Мирослава Семенова
ТранскрипціяГалина Лук'янець

Слухати аудіо

0:00 0:00
100
Прожив двадцять років

Прожив двадцать років, ой не знав я й мороки, ой случилась бида. (двічі)

До хати же добився же, ой в вікно подивився, ой сидят старости. (двічі)

Старий до старої же ой кивнув головою: «Ой нехай вона йде!» (двічі)

Сидят, розмовляют, ой дівчину ж питают: «Ой чи підеш, чи ні?» (двічі)

Старий до старої ой кивнув головою: «Ой нехай вона йде!» (двічі)

І батько ж согласний, і мати же согласна, ой а братічок ні. (двічі)

Можливо, вам також сподобаються:

АудіоНазваЖанрМісцеТрив.ТекстНоти
0:00 01:15
100
​Марусю, Марусю, тужу за тобою
Пісні з особистого та родинного життя
1

Романси

с. Клинове, Артемівський (Бахмутський) район01:15

Марусю, Марусю, тужу за тобою,
Не одну я нічку простояв з тобою.

Не одну я нічку, не одну неділю,
На тебе, Марусю, маю я надію.

По садочку ходю і коника водю,
Через батька, матір нежонатий ходю.

Через батька, матір, через рідну сестру,
Не могу Марусі додому привести.

Прийшла та Маруся та й стала в куточку,
“Прийми мене, ненько, за рідную дочку!”.

“А я дочок маю, чужих не приймаю,
А сина маю, за тебе не даю.

Продам коні, вози, візьмем тобі гроші!”
“Твого сина люблю, бо твій син хороший!”.



0:00 01:58
100
Ой піду я лугом, лугом,
Пісні з особистого та родинного життя
1

Жартівливі

с. Привілля, Словʼянський (Краматорський) район01:58

Ой піду я лугом, лугом, нуда-я, нуда-я,
Там мій милий оре плугом, нуда-я, нуда-я. (двічі)

Понесу я йому їсти, нуда-я, нуда-я,
Чи не скаже мені сісти, нуда-я, нуда-я. (двічі)

Він наївся, він напився, нуда-я, нуда-я,
Та й на ріллю повалився, нуда-я, нуда-я. (двічі)

– Чого лежиш, чом не ореш, нуда-я, нуда-я,
Чом до мене не говориш, нуда-я, нуда-я? (двічі)

– А я лежу та й думаю, нуда-я, нуда-я,
Що погану жінку маю, нуда-я, нуда-я. (двічі)

– Який тобі дідько винен, нуда-я, нуда-я,
Що ти гарний, чорнобривий, нуда-я, нуда-я. (двічі)

А я руда вродилася, нуда-я, нуда-я,
Чорнявому судилася, нуда-я, нуда-я. (двічі)

Не сватав ти мене вночі, нуда-я, нуда-я,
Не вилізли ж тобі очі, нуда-я, нуда-я. (двічі)

А я брови підмалюю, нуда-я, нуда-я,

Чорнявого поцілую, нуда-я, нуда-я. (двічі)

0:00 01:44
100
​Ростіть, ростіть, огірочки
Пісні з особистого та родинного життя
с. Калинове Костянтинівський (Краматорський) район01:44

Ростіть, ростіть, огірочки, в чотири листочки.
Не бачила миленького чотири деньоч(ки).

На п’ятий день побачила, як коров я гнала.
Не сказала “добрий вечір”, бо мати стоя(ла).

Не сказала “добрий вечір”, бо мати стояла.
Махнув миленький платочком: “Будь мила здоров(а)”.

А кінь і вже води не п’є, він ріженьку чує.
Десь мій милий, чорнобривий з другою ночу(є).

Ночуй, ночуй, мій миленький, ночуй, начувайся.
А як вийдеш на вулицю – зо мною не знайсь.