Головна
Ой не жаль міні та й ні на кого

Ой не жаль міні та й ні на кого

Назва	Ой не жаль міні та й ні на кого
Жанр	Пісні з особистого та родинного життя
Мотив	Нещаслива доля, Нещасливе кохання, Родинне життя
Дата запису	1 квіт. 1992 р.
Місце запису	с. Польова, Дергачівський район, Харківська обл., Україна, Слобожанщина
Виконавці	Зей Ганна Трохимівна (1913)
Збирачi	Галина Лук'янець
Транскрипція	Галина Лук'янець

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 3Подобається Поділитися

Ой не жаль міні та й ні на кого,
Тільки жаль міні на отца своєго.

На й отца своєго, ще й на родного,
Оженив мєня малолєтнього.

Малолєтнього, малоумного,
Та й взяв жінку не до любови.

Не до любови, не до розмови,
Ні снопа звʼязать, ні слова сказать.

Ні снопа звʼязать, ні слова сказать,
Сніп ізвʼяжеться, він розвʼяжеться.
Слово скажеться - не наравіться.

Та й і пішов же він у Китай-город,
Та й купив же він корабель новий.

Корабель, корабель за сто двадцать рублєй,
За сто двацать рублєй ще й з польтіною.

За сто двадцать рублєй ще й з польтиною,
Посадив жінку ще й з дитиною.

Корабель пливе, а вода реве,
А ворон краче, а дитя плаче.

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 02:40 100	Затоплю я в новій хаті	Пісні з особистого та родинного життя 1 Балади	с. Польова, Дергачівський район	02:40	Затоплю я нову хату сирими дровами, Тяжко-важко в світі жити поміж ворога(ми). (двічі) А мій мілій чорнобривій до другої ходе, Вона йому направляє: «Заріж свою жі(нку)!» (двічі) Як приходе він додому, став ножі точити, Його жінка, як голубка, до його проси(ти). (двічі) «Ой ти, милій, голуб сивій, підожди годину, Поки візьму погодую малую дити(ну)!» (двічі) «Ой не буду я годити ні одну хвилину, Тоді будеш годувати, як в землі лежа(ти)!» (двічі) А сусіди, добрі люди, дали неньці знати, «Іди, ненько, йди, старенька, дочку й наряжа(ти)!» (двічі) «Ой ти доню, моя доню, шо ж ти наробила? Шо ти своїх малих діток та й посироти(ла)!» (двічі) «Ой не я їх сиротила, сиротили люди, Сиротила та дівчина, шо жонатих лю(бе)!» (двічі) Де ж та нивка колосиста, шо нас прогодує? Де ж той батько, де ж та мати, зодягне, зобу(є)? Де ж той батько, де ж та ненька, зодягне, зобу(є)?
0:00 04:02 100	Повій вітре, буйнесенький	Пісні з особистого та родинного життя	с. Куземин, Охтирський район	04:02	Повій, вітре, ой, буйнесенький з глибокого яру, Прилинь, прилинь та, мій миленький, з далекого краю. Ой, рад би я повіяти – яр дуже глибокий, Ой, рад би я та й прилинути – край дуже далекий. А я сваго, ой, миленького, на Дон виряджала, Дала йому та й зозуленьку, щоб рано ковала. Дала йому, ой, зозуленьку, сабі салавейка, Нехай йому та тяжко-важко – мені веселенько. Летить галка, ой, через балку та й летючи кряче, Перекажіть та й дівчиноньці, хай вона не плаче. Перекажіть, ой, дівчиноньці, я тут не журюся, Нехай вона та заміж іде, а я й оженюся. Оженила б, ой, тебе, милий, лихая година, Через тебе, мій миленький, цуралась родина. Одцурався, ой, батько, одцуралась мати, Одцурались сестри ще й два рідних брати.
0:00 01:34 100	Ой у полі озеречко	Пісні з особистого та родинного життя	с. Хрестівка, Горлівський район	01:34	Ой у полі озеречко, там плавало відеречко, Соснови трості, дубове денце, не цурайся, моє серце! Там плавало ще й другоє, восім суток під водою, “Вийди дівчино, вийди кохана, поговоримо з тобою!” “Ой я рада виходити, з тобой речі говорити, Лежить мій нелюб на правой ручки, та й боюся розбудити!” Ой дівчино моя люба, не цурайся від нелюба, Буду стріляти, буду влучати з-под зильоного дуба. (двічі) “Ти ж не устрілиш, ти ж не улучиш, тільки жизнь нашу розлучиш!”