Головна
Ой по горі барвінок послався

Ой по горі барвінок послався

Назва	Ой по горі барвінок послався
Жанр	Пісні з особистого та родинного життя
Мотив	Нещаслива доля, Родинне життя, Смерть
Дата запису	1 квіт. 1992 р.
Місце запису	с. Дворічний Кут, Дергачівський район, Харківська обл., Україна, Слобожанщина
Виконавці	Лещенко Ганна Арсентіївна (1917)
Збирачi	Галина Лук'янець
Транскрипція	Галина Лук'янець

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 0Подобається Поділитися

Ой по горі бавіночок слався,
А вдовин син розпивсь-розгуля(вся).

Ізтоптав-зламав червону калину,
Ізвів з ума дівку Маруси(ну).

Марусина по бережку ходе,
А за нею вітер хвилю го(нить).

Марусина на хвилю ступила,
Мати сина насильно жени(ла).

Мати сина насильно женила,
Оженивши, невістку суди(ла).

Сяка-така дрімлива невістка,
А ше к тому не хоче роби(ти).

(Наїлася, пішла лягла спати,
А за нею свекруха, не мати.

Вставай дочка, годі тобі спати,
Дій корови, що від батька нагнала
І ще й ті вівці, що мать дарувала)

Ой ти, мати, порадниця хати,
Порадь, мати, чим жінку карати?

Іди, синку, на ярмарок пішки,
Купи, синку, ремінниї вішки.

А ще й к тому дротяну нагайку,
Та й бий жінку з вечора до ранку.

Із вечора нагайка гуділа,
А до утра мила одубіла.

Ой ти, мати, порадниця хати,
Порадила, чим жінку карати,
Порадь, мати, де її дівати?

Сідлай, синок, булану кобилу,
Та їдь, синок, по її родину.

А питатимуть чого руки сині,
А питатимуть чого ноги сині?
А ти скажеш, воли задавили.

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 03:03 100	Що не рано сонце сходе	Пісні з особистого та родинного життя 1 Балади	с. Гарбузівка, Сумський район	03:03	Що не рано сонце сходе, не пізно заходе, А жонатий козаченько до дівчіни ходе. "Коли ходиш, вірно любиш, убий свою жінку, А маленьких своїх діток повішай на гілку!" Як прийшов же він додому, начав жінку бити, А жіночка-голубочка начала просити. "Чоловіче, ж мій коханий, дай міні хвилинку, Поки сяду, погодую малую дитинку". "Тоді будеш годувати, як я піду з хати, Як я піду до Дунаю ножі полоскати». "Ой, сусіди ж, добрі люди, перекажіть неньці, Щоб вона завтра прибула не пізно, раненько". Іде ненька з потихенька, в вікно поглядає, Лежить доня на лавоньці, червона, як сонце. Коло неї мале дитя, як рибочка б’ється, Сидить милий в кінці столу, з дитяти сміється. Ой ти ж, доню, моя доню, що ж ти наробила? Та маленьких своїх діток ти ж посиротила. (двічі) "Ой, не я ж їх сиротила, сиротили люди, Сиротила та дівчина, що жонатих любе!" (двічі)
0:00 02:57 100	Як послала мати	Пісні з особистого та родинного життя 1 Балади	с. Калинове Костянтинівський (Краматорський) район	02:57	Як послала мати льон із поля брати, Не вибереш льону, й не приходь додому. (двічі) Вона брала, брала, не довибирала, До схід сонця вона тополею стала. (двічі) “Ой, мамо ж, мамо, що то за причина, Що на нашім полі виросла ж тополя?” (двічі) “Ой, сину, мій сину, візьми топорину, Та й зрубай же, сину, в полі тополину”. (двічі) Як ударив він раз – вона зазвеніла, Як ударив другий – вона говорила. (двічі) Як ударив другий – вона говорила: “Не рубай же мене, я – твоя ж дружина!” (двічі) “Ой. мамо ж, ти мамо, що ти наробила, Що ти моїх діток та й посиротила?” (двічі)
0:00 02:24 100	Ой не жаль міні та й ні на кого	Пісні з особистого та родинного життя	с. Польова, Дергачівський район	02:24	Ой не жаль міні та й ні на кого, Тільки жаль міні на отца своєго. На й отца своєго, ще й на родного, Оженив мєня малолєтнього. Малолєтнього, малоумного, Та й взяв жінку не до любови. Не до любови, не до розмови, Ні снопа звʼязать, ні слова сказать. Ні снопа звʼязать, ні слова сказать, Сніп ізвʼяжеться, він розвʼяжеться. Слово скажеться - не наравіться. Та й і пішов же він у Китай-город, Та й купив же він корабель новий. Корабель, корабель за сто двадцать рублєй, За сто двацать рублєй ще й з польтіною. За сто двадцать рублєй ще й з польтиною, Посадив жінку ще й з дитиною. Корабель пливе, а вода реве, А ворон краче, а дитя плаче.