Соловей мой, рання пташечка

Соловей мой, рання пташечка, (двічі)
Не пой рано в зельоном саду.

Не пой рано в зельоном саду, (двічі)
Бо й так тошно мені, молодцу.

Бо й так тошно мені, молодцу, (двічі)
Через тою розкрасавицю.

Не схотіла зо мною гулять, (двічі)
Та й продала свой зельоной сад.

Та й продала свой зельоной сад, (двічі)
За сто рублів ше й за п'ятдесят.

За сто рублів ше й за п'ятдєсят,
Русу косу ще й за тисячу,
А за красу ціни не зложу.

А за красу ціни не зложу, (двічі)
Шо я в батька в розкоші живу.

Шо я в батька в розкоші живу, (двічі)
А в матері на перинах сплю.

А в матері на перинах сплю, (двічі)
З братіками на улицю йду.

3 братіками на улицю йду, (двічі)
З сестрицями пісенкі пою.

Можливо, вам також сподобаються:

АудіоНазваЖанрМісцеТрив.ТекстНоти
0:00 03:40
100
Ой як приїхав мій миленький з поля
Пісні з особистого та родинного життя
с. Клюшниківка, Миргородський район03:40

Ой як приїхав мій миленький з поля же,
Та й прив'язав коня до забора.

Ой та й прив'язав коня до забора же,
Сам заплакав край коника стоя:

"Ой нещаслива нам, коню, дорога же,
Засватана дівчинонька моя.

Ой коли б швидше вечора діждати й,
Пошлю людей дівчину сватати.

Ой пошлю людей дівчину сватати же,
А сам стану під вікном слухати.

Ой а сам стану під вікном слухати же,
А що буде дівчина казати".

Ой а дівчина по світлоньці ходить,
Вона свої білі ручки ломить.

0:00 03:27
100
Ой ти, голубчик сизокриленький
Пісні з особистого та родинного життя
с. Клюшниківка, Миргородський район03:27

Ой ти, голубчик сизокриленький,
Скажи мнє правду жи, де мій миле(нький)? (двічі)

А мій миленький в чистому полі
Стоїть, обнявся жи з милой, з друго(ю). (двічі)

Стоїть, обнявся, поцілувався,
З мене, сиротки, жи та й насмія(вся). (двічі)

Якби я з… я б крила мала,
Я б до милого жи за час зліта(ла). (двічі)

Я б до милого за час злітала,
Я б йому правду жи та й розказа(ла). (двічі)

0:00 02:45
100
Ой орав мій миленький
Пісні з особистого та родинного життя
с. Клюшниківка, Миргородський район02:45

Ой орав мій миленький од льоду до льоду,
Та й виорав мій миленький облуг на квасо(лю).

Посадила квасоленьку та їду додому,
Заглянула у шиночок, а милий з кумо(ю).

Хіба ж тобі, кума моя, нема дома діла,
Шо ти з моїм чоловіком в шиночку засі(ла).

Приходжу я до дому, в мене в печі дрова,
Сюди-туди повернулась — вечеря гото(ва).

Насипала вечеряти, положила ложки,
Сама сіла вечеряти, поплакала тро(шки).