Digital archive of folklore

Туман яром по долині,
Туман яром по долині,
Широкий лист на калині,
Широкий лист на кали(ні).

А ще ширший на дубочку,
А ще ширший на дубочку,
Кличе голуб голубочку,
Кличе голуб голубо(чку).

А він кличе та й не свою,
А він кличе та й не свою,
Прийди, серце, поцелую,
Прийди, серце, поцелую.

В суботу пізненько, в неділю раненько,
Кувала зозуля в саду жалібненько. (двічі)

Ой то ж не зозуля, то ж плакала мати,
Вона виряжала сина й у солдати. (двічі)

«Іди, іди, синку, іди, не барися,
Через два годочки додому вернися. (двічі)

Я думала, синку, восени женити,
А ти їдеш, синку, в салдати служити. (двічі)

Я ж думала, синку, що то ворон кряче,
А то за тобою дівчинонька плаче. (двічі)

Ой думай, думай!

І сюда, і туда розливається вода,
Ходе милий до подружки, а до мене нікогда.
Думай, думай, ой думай, думай!

Ой не стій під вікном, не махай рукавом,
Бо не вийду, не постою, і з тобою, дураком.
Думай, думай, ой думай, думай!

Ой не стій під вікном, не дразни собачки,
Бо як вийду з макогоном, то полізеш рачки!
Думай, думай, ой думай, думай!

Стоїть милий у ворот широко разінув рот,
І нікто не разберьот, гдє ворота, а гдє рот.
Думай, думай, ой думай, думай!

У мєня мільонок єсть, срам по уліце провєсть,
Лошаді пугаются, ізвозчікі ругаются.
Думай, думай, ой думай, думай!

Ти не вмієш припєвать, не вмієш приказувать,
Твоїм довгим язиком припічки примазувать.
Думай, думай, ой думай, думай!

І сюда, і туда розливається вода,
Ходе милий до подруги, а до мене нікогда.
Думай, думай, ой думай, думай!

Я по садіку ходила, нашла ценну брошку,
Разрєшитє припєвать под вашу гармошку.
Думай, думай, ой думай, думай!

Ой подружка моя, ти зелений баклажан,
Я любила, ти одбила, ти думаєш, мнє нє жаль?
Думай, думай, ой думай, думай!

Ой подружка моя, я не одбивала,
Он запіску пєрєдал, я й не одказала.
Думай, думай, ой думай, думай!

Ой топну ногой, да притопну другой,
Сколько раз не топочу, всє равно плясать хочу.
Думай, думай, ой думай, думай!

А в Володі на городі чорная смородіна,
Через год, через два буду я володіна.
Думай, думай, ой думай, думай!

Ой на горі та дуб зелений (двічі),
Ще й біла береза (двічі).

А з-під тої та й березоньки (двічі),
Вода протікає (двічі).

Ой там козак та й молоденький (двічі),
Коня напуває (двічі).

Ой пий, коню, та цюю воду (двічі),
Вода ключевая (двічі).

Люби, козак, та й цюю дівку (двічі),
Дівка молодая( двічі).

Ой там коло річки, ой там коло броду
Кликав козак дівку собі на пораду.
Ой там коло річки, ой там коло броду
Кликав козак дівку собі на пораду.

-Ходімо ж, дівчино, в комірчину спати,
Не чутиме батько, не знатиме мати.
Ходімо ж, дівчино, в комірчину спати,
Не чутиме батько, не знатиме мати.

Як батько почує, то скаже – ночує,
А мати узнає, то скаже – гуляє.
Як батько почує, то скаже – ночує,
А мати узнає, то скаже – гуляє.

Не бійся, дівчино, не бійся нічого,
Козак молоденький не зрадив нікого,
Не бійся, дівчино, не бійся нічого,
Козак молоденький не зрадив нікого.

А я в неньки та й на відході (двічі),
Посадила оріх на вгоро(ді).

Посадила оріх на вгороді (двівчі),
Рости, рости, та й оріше(чку).

Рости, рости, та й орішечку,
Рости, рости, та й укорінися,
Й а ти ж, ненько, не плачь, не жури(ся).

А ти, ненько, не плачь, не журися (двічі),
Кохай собі другую таку(ю).

Кохай собі другую такую (двічі),
Як викохав мене молоду(ю).

Глянь же ти, Галюша, крізь калач,
Карими очами та й заплач,
Он він іде, розмай косу,
Загубив красу, зав'язав світ тобі.

І світ зав'язали, гулять наказали.

Ой у полі жито копитами збито,
Під білою березою козаченька вбито. (двічі)

Ой убито, вбито, завезено в жито,
Червоною китайкою личенько накрито. (двічі)

Ой прийшла дівчина з карими очима,
Та й підняла китайочку, та й заголосила. (двічі)

(- Чи ти, милой, впився? Чи з коника вбився?
Чи за мною, молодою, дуже зажурився? (двічі)

Я, мила, не впився, і з коня не вбився,
За тобою, молодою, дуже зажурився!) (двічі)

Приступи, ненько, та й до столика (двічі),
Пригладь доньці та й голово(ньку).

Гладка, донько, твоя головонька (двічі),
Бог зна буде ,яка доле(нька).

Бог зна буде, яка доленька (двічі),
Як удасться твій милий ревни(вій).

Як удасться твій милий ревнивій (двічі),
Та ще й к тому та й п'яниче(нька).

Та ще й к тому та й п'яниченька (двічі),
Проп'є твою всю худобо(ньку).

О й засвіти, мати, свічку постав на столі,
А я стану, подивлюся, чи пара мені?

Чи пара мені?
Засвітила мати свічку, неясно горить.

Неясно горить,
З ким любилась, розлучилась, серденько болить.

Серденько болить,
З ким не зналась, розписалась, тай треба з ним жить.

Братіку, сокільчику,
Братіку, сокільчику,
Сядь собі на стільчику,
Не віддавай сестри за півзолото(го),
Проси червоного від зятя молодо(го),
Від зятя молодого, від поїзда йо(го).