Посадила огірочки близько над водою

НазваПосадила огірочки близько над водою
ЖанрПісні з особистого та родинного життя
МотивКохання, Нещасливе кохання, Родинне життя
Дата запису29 трав. 1998 р.
Місце записум. Маріуполь, Донецька обл., Україна, Північне Причорноморʼя
ВиконавціМарія Василівна Аронська (1922) (Народилась на Полтавщині, виросла у дитбудинку м. Маріуполь з 1938 р.)
ЗбирачiІрина Ланіна
ТранскрипціяЛіна Добрянська
КолекціяДонецька колекція Степана Мишанича

Слухати аудіо

0:00 0:00
100

Посадила огірочки близько над водою,
Поливала огірочки дрібною сльозо(ю).

Ростіть, ростіть, огірочки в чотири листочки,
Не бачила миленького аж три вечороч(ки).

На четвертий побачила, як череду гнала,
Не сказала «Добрий вечір», бо мати стоя(ла).

Летить орел сизокрилий, літаючи кряче,
Перекажіть дівчинонці, що за мною плаче.

Нехай вона там не плаче, бо я не журюся,
Нехай вона заміж іде, а я й оженю(ся). (двічі)

Можливо, вам також сподобаються:

АудіоНазваЖанрМісцеТрив.ТекстНоти
0:00 01:38
100
На вгороді верба рясна
Пісні з особистого та родинного життя
м. Маріуполь01:38

На вгороді верба рясна, (двічі)
Там стояла дівка красна.

Вона красна ще й вродлива, (двічі)
Її доля нещаслива.

Її доля нещаслива, (двічі)
Нема того, що любила.

Нема його та й не буде, (двічі)
Розраяли вражі люди.

Розраяли, розсудили, (двічі)
Щоб ми в парі не ходили.

А ми в парі ходить будем, (двічі)
І друг друга любить будем.

0:00 04:34
100
Чом ти не прийшов?
Пісні з особистого та родинного життя
с. Дмитрівка, Первомайський район04:34

Чом ти не прийшов, як місяць зійшов, як я тебе ждала?Чи коня не мав, чи стежки не знав, чи мать не пускала?

І коня я мав, і стежку я знав, ще й мати пускала,
Найменша сестра, бодай не зросла, сідельце сховала.

Найстарша сестра сідельце знайшла, коня осідлала:
«Поїжай, брате, до дівчиноньки, котра тебе ждала!»

Тече річенька й невеличенька, схочу – перескочу,
Ой віддай мене, моя матінко, за кого я схочу.

Як віддавала й приказувала в гостях не бувати:
«А якщо прийдеш, моя донечко, то вижену з хати».

Терпіла я рік, терпіла я два, третій не стерпіла,
Перекинулась в сиву зозулю, до роду летіла.
Перекинулась в сиву зозулю, до роду летіла.

0:00 00:54
100
Пливе човен без весельця, бережки минає
Пісні з особистого та родинного життя
м. Маріуполь00:54

Пливе човен без весельця, бережки минає,
Ніхто човником не праве, хвиля підганя(є).

Отак я, як той човник, де пристать – не знаю,
Де б хотілось – там не зможу, бо долі не ма(ю).

Назвав тебе б голубкою, тілько б не своєю,
Не судилася, дівчино, ти бути моє(ю).