Ой не шуми, луже

Ой не шуми, луже, зелений байраче.
– Не плач, не журися, молодий козаче.

– Не сам же я плачу, плачуть карі очі,
Що нема спокою ані вдень, ні вночі.

Сусіди близькії – вороги тяжкії,
Не дають ходити, дівчину любити.

Я ж буду ходити і буду любити,
Ще й до себе візьму, буду з нею жити.

Я(к) умру я, мила, а ти будеш жива,
Чи згадаєш, мила, де моя могила?

А моя могила – край синього моря,
Де була між нами тихая розмова.

Зійдеш на могилу, не сумуй, не дуже,
Спогадають люди, що любились дуже.

Зійдеш на могилу, не труси землею,
Бо вона, вважаєш, як тяжко під нею.

Ой тим воно тяжко – любилися важко,

Тим воно тяженько – любились вірненько. (двічі)

Можливо, вам також сподобаються:

АудіоНазваЖанрМісцеТрив.ТекстНоти
0:00 04:28
100
Ой пішов я до дівчини
Пісні з особистого та родинного життя
2

Козацькі,Балади

с. Коржі, Роменський район04:28

Ой пішов я до дівчини на пораду в сад:
«Люблю тебе щирим серцем, так не можу взять!»(двічі)

«Бо не велять батько й мати тебе, й бідну, брать,
Посилають на Вкраїну багачку шукать!» (двічі)

«Ой, об’їхав усі села і всі города,
Та й не знайшов краще тебе, як ти, сирота.» (двічі)

А в неділю, рано-вранці всі дзвони ревуть,
Молодую дівчиноньку до гроба ж несуть. (двічі)

Молодую дівчиноньку й до гроба ж несуть,
Молодого козаченька під руки ведуть. (двічі)

«Розступіться, добрі люди, дайте мені стать,
Хоч неживу поцілую, бо будуть ховать.» (двічі)

Опустили труну в яму, стали загортать,
Молодого козаченька стали одливать. (двічі)

Іде козак дорогою й спотикається,
Стоїть батько у воротіх, насміхається. (двічі)

Стоїть батько у воротіх, насміхається:
«За ким, за ким, мій синочку, побиваєшся?» (двічі)

"Ой, бодай же, старий батьку, віку не дожив,
Як ти мене з дівчиною навік розлучив!" (двічі)



0:00 01:01
100
Їхали козаки із Дону додому
Пісні з особистого та родинного життя
2

Козацькі,Балади

м. Сіверськ, Артемівський (Бахмутський) район01:01

Їхали козаки із Дону додому,
Прив’язали Галю до сосни косой.

“Ой ти, Галю, Галю молодая,
Ой поїдем, Галю, з нами козака(ми).

Ой поїдем, Галю, з нами козаками,
Краще тобі буде, ніж в рідної ма(ми)”.

Їхали козаки, сосну підпалили,
Сосна догоряє, Галя вимовля(є).

Галя вимовляє: “А хто дочок має,

А хто дочок має, гулять не пуска(є)”.

0:00 03:40
100
​Ой при лужку, при лужку
Пісні з особистого та родинного життя
1

Козацькі

с. Привілля, Словʼянський (Краматорський) район03:40

Ой при лужку, при лужку, при широкім полі,
При великім табуні кінь гуля поволі,
При великім табуні кінь гуля поволі.

Кінь гуля поволі, козак – поневолі.
– Ой піймаю, загнуздаю шовковой уздой,
Ой піймаю, загнуздаю шовковой уздой.

Ой піймаю, загнуздаю шовковой уздою,
Вдарю шпорами під боки – кінь летить стрілой,
Вдарю шпорами під боки – кінь летить стрілою.

Ой лети, лети, мій коню, та й вихром несися,
Проти милої двора стань-остановися,
Проти милої двора стань-остановися

Стань-остановися та вдарь копитами,
Чи не вийде дівчинонька з чорними бровами,
Чи не вийде дівчинонька з чорними бровами

Ой не вийшла красная дєвіца, вийшла її мати.
– Здрастуй, здрастуй, любий зятю, пожалуй до хати,
– Здрастуй, здрастуй, любий зятю, пожалуй до хати.

– Я не хочу в хату, хочу у світлицю,
Розбужу солодкий сон, красную дєвіцу,
Розбужу солодкий сон, красную дєвіцу.

Дівчинонька встала, свій сон розказала,
Правой ручкой обняла ще й поцілувала,


Правой ручкой обняла ще й поцілувала.