Ой не шуми, луже
| Назва | Ой не шуми, луже |
|---|---|
| Жанр | Пісні з особистого та родинного життя, Козацькі |
| Мотив | Вірність, Нещасливе кохання, Смерть, Журба, туга |
| Дата запису | 1 січ. 1997 р. |
| Місце запису | с. Привілля, Словʼянський (Краматорський) район, Донецька обл., Україна, Слобожанщина |
| Виконавці | Зінаїда Федорівна Муленко (1928) |
| Збирачi | В. Муленко |
| Транскрипція | Юрій Рибак |
| Колекція | Донецька колекція Степана Мишанича |
Слухати аудіо
Ой не шуми, луже, зелений байраче.
– Не плач, не журися, молодий козаче.
– Не сам же я плачу, плачуть карі очі,
Що нема спокою ані вдень, ні вночі.
Сусіди близькії – вороги тяжкії,
Не дають ходити, дівчину любити.
Я ж буду ходити і буду любити,
Ще й до себе візьму, буду з нею жити.
Я(к) умру я, мила, а ти будеш жива,
Чи згадаєш, мила, де моя могила?
А моя могила – край синього моря,
Де була між нами тихая розмова.
Зійдеш на могилу, не сумуй, не дуже,
Спогадають люди, що любились дуже.
Зійдеш на могилу, не труси землею,
Бо вона, вважаєш, як тяжко під нею.
Тим воно тяженько – любились вірненько. (двічі)