Головна
Шумлять верби в кінці греблі

Шумлять верби в кінці греблі

Назва	Шумлять верби в кінці греблі
Жанр	Пісні з особистого та родинного життя
Мотив	Кохання, Нещасливе кохання, Розлука, Прощання, розставання
Дата запису	1998 р.
Місце запису	м. Ровеньки, Ровеньківський район, Луганська обл., Україна, Слобожанщина
Виконавці	Галина Федорівна Єрмачок (невід.) (батьки народилися на Ростовщині, але з 1930-х років - на Донеччині)
Збирачi	Наталія Терських
Транскрипція	Наталія Олійник
Колекція	Донецька колекція Степана Мишанича

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 0Подобається Поділитися

Шумлять верби в кінці греблі, що я й насадила,
Нема того козаченька, що я й полюбила. (двічі)

Нема його та й не буде, поїхав в Одесу,
Казав: «Рости, дівчинонько, на другую весну». (двічі)

Росла, росла дівчінонька, та й на порі стала,
Ждала, ждала козаченька, та й плакати стала. (двічі)

Плачьте ж очі, плачьте ж карі, така ваша доля,
Полюбила козаченька, при місяці стоя. (двічі)

Не сама я полюбила, полюбила мати,
Вона мене заставила, рушнички в’язати. (двічі)

Один дала, другий дала, на третьому стала,
А четвертий, шовком шитий, рученьки в’язала. (двічі)

Шумлять верби в кінці греблі, що я й насадила,
Нема того козаченька, що я й полюбила. (двічі)

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 02:33 100	За селом, де колишуться верби	Пісні з особистого та родинного життя 1 Пісні літературного походження	с. Золотарівка, Сіверськодонецький район	02:33	За селом, де колишуться верби, Вітерець в верболозах заснув, Там заграла плакуча гітара, Там дівчина стрічала весну. (двічі) ー Ти поїдеш далеко, далеко, Так далеко од мого села, І ніколи мене не згадаєш, Що у тебе кохана була. (двічі) ー Ти не плач, не журися, дівчино, Ти не плач, не журись, не ридай, Через рік, як цвістиме калина, В тихий вечір на мене чекай. (двічі) Ось пройшов рік тяжкого чекання, І прийшла довгождання пора, Дівчинонька прийшла до калини, А милого її там нема. (двічі) Ой нема, ой нема і не буде, Бо така то дівоча судьба, Будеш знати, як хлопця кохати, І як вірити в його слова. (двічі) За селом, де колишуться верби, Вітерець в верболозах заснув, Там не грала плакуча гітара, Там дівчина не встріла весну. (двічі)
0:00 04:09 100	Да повій вітер, да буйнесенький	Пісні з особистого та родинного життя	с. Крячківка, Пирятинський район	04:09	Да повій, вітер, да буйнесенький З глибокого яру же, Прибудь, милой, ой да чорнобривой З далекого кра(ю). Да ой рад би я да повівати - Яр дуже й глибокий, Ой рад би я до тебе прибути - Край дуже дальок(ий). Да глибокі(високі) да явірочки, Й а ще вищі кручі же, Ой як мені же ой да й надоєло Миленького жду(чі). Да ждала год я, да ждала другий, Да й не могла дождаться же, Ой найняла ой да чорний ворон Листа пересла(ться). Да летить ворон, да летить чорний, Та й летючи кряче же, Передай же ой да тій дівчині, Хай вона й не пла(че). Да нехай вона да й не плаче, А я тут не журюся, Нехай вона ой да іде заміж, А я й оженю(ся). Да ой щоб тебе да й женихала Лихая й година же, Як зв'язала ой да білі ручки Малая дити(на). Да ізв'язала да білі ручки - Ніхто й не розв'яже, Ніхто ж мені ой да молоденькій Правдоньки не ска(же).
0:00 03:13 100	Ой у полі полинок	Пісні з особистого та родинного життя	с. Почапці, Миргородський район	03:13	Ой у полі полинок, чом не стелисся? Молодий пареньок, чом не женисся? (двічі) Чи тобі, полинок, в полі росту нема? Чи тобі, пареньок, в селі дівки нема? (двічі) “Ой нема, ой нема, ох, тільки Галя одна, Тільки Галя одна, та й ту звів я із ума. (двічі) А я звів її з ума, ох, а сам сів на коня, А сам сів на коня: “Прощай, Галочко моя!” (двічі) І шумить, і гуде, ой, край віконечка, “Вийди, Галю моя, й до світ сонечка!” (двічі) “Ой не вийду я, ох, ти ж покинув мене, Ти ж покинув мене, не вертайся до мене. (двічі) Ти ж покинув мене, ох, не єдиночку, Ти ж покинув мене, ще й дитиночку!” (двічі)