Шумлять верби в кінці греблі
| Назва | Шумлять верби в кінці греблі |
|---|---|
| Жанр | Пісні з особистого та родинного життя |
| Мотив | Кохання, Нещасливе кохання, Розлука, Прощання, розставання |
| Дата запису | 1998 р. |
| Місце запису | м. Ровеньки, Ровеньківський район, Луганська обл., Україна, Слобожанщина |
| Виконавці | Галина Федорівна Єрмачок (невід.) (батьки народилися на Ростовщині, але з 1930-х років - на Донеччині) |
| Збирачi | Наталія Терських |
| Транскрипція | Наталія Олійник |
| Колекція | Донецька колекція Степана Мишанича |
Слухати аудіо
Шумлять верби в кінці греблі, що я й насадила,
Нема того козаченька, що я й полюбила. (двічі)
Нема його та й не буде, поїхав в Одесу,
Казав: «Рости, дівчинонько, на другую весну». (двічі)
Росла, росла дівчінонька, та й на порі стала,
Ждала, ждала козаченька, та й плакати стала. (двічі)
Плачьте ж очі, плачьте ж карі, така ваша доля,
Полюбила козаченька, при місяці стоя. (двічі)
Не сама я полюбила, полюбила мати,
Вона мене заставила, рушнички в’язати. (двічі)
Один дала, другий дала, на третьому стала,
А четвертий, шовком шитий, рученьки в’язала. (двічі)
Шумлять верби в кінці греблі, що я й насадила,
Нема того козаченька, що я й полюбила. (двічі)
