Шумлять верби в кінці греблі

НазваШумлять верби в кінці греблі
ЖанрПісні з особистого та родинного життя
МотивКохання, Нещасливе кохання, Розлука, Прощання, розставання
Дата запису1998 р.
Місце записум. Ровеньки, Ровеньківський район, Луганська обл., Україна, Слобожанщина
ВиконавціГалина Федорівна Єрмачок (невід.) (батьки народилися на Ростовщині, але з 1930-х років - на Донеччині)
ЗбирачiНаталія Терських
ТранскрипціяНаталія Олійник
КолекціяДонецька колекція Степана Мишанича

Слухати аудіо

0:00 0:00
100

Шумлять верби в кінці греблі, що я й насадила,
Нема того козаченька, що я й полюбила. (двічі)

Нема його та й не буде, поїхав в Одесу,
Казав: «Рости, дівчинонько, на другую весну». (двічі)

Росла, росла дівчінонька, та й на порі стала,
Ждала, ждала козаченька, та й плакати стала. (двічі)

Плачьте ж очі, плачьте ж карі, така ваша доля,
Полюбила козаченька, при місяці стоя. (двічі)

Не сама я полюбила, полюбила мати,
Вона мене заставила, рушнички в’язати. (двічі)

Один дала, другий дала, на третьому стала,
А четвертий, шовком шитий, рученьки в’язала. (двічі)

Шумлять верби в кінці греблі, що я й насадила,
Нема того козаченька, що я й полюбила. (двічі)

Можливо, вам також сподобаються:

АудіоНазваЖанрМісцеТрив.ТекстНоти
0:00 02:33
100
За селом, де колишуться верби
Пісні з особистого та родинного життя
1

Пісні літературного походження

с. Золотарівка, Сіверськодонецький район02:33

За селом, де колишуться верби,
Вітерець в верболозах заснув,
Там заграла плакуча гітара,
Там дівчина стрічала весну. (двічі)

ー Ти поїдеш далеко, далеко,
Так далеко од мого села,
І ніколи мене не згадаєш,
Що у тебе кохана була. (двічі)

ー Ти не плач, не журися, дівчино,
Ти не плач, не журись, не ридай,
Через рік, як цвістиме калина,
В тихий вечір на мене чекай. (двічі)

Ось пройшов рік тяжкого чекання,
І прийшла довгождання пора,
Дівчинонька прийшла до калини,
А милого її там нема. (двічі)

Ой нема, ой нема і не буде,
Бо така то дівоча судьба,
Будеш знати, як хлопця кохати,
І як вірити в його слова. (двічі)

За селом, де колишуться верби,
Вітерець в верболозах заснув,
Там не грала плакуча гітара,
Там дівчина не встріла весну. (двічі)

0:00 04:09
100
Да повій вітер, да буйнесенький
Пісні з особистого та родинного життя
с. Крячківка, Пирятинський район04:09

Да повій, вітер, да буйнесенький
З глибокого яру же,
Прибудь, милой, ой да чорнобривой
З далекого кра(ю).

Да ой рад би я да повівати -
Яр дуже й глибокий,
Ой рад би я до тебе прибути -
Край дуже дальок(ий).

Да глибокі(високі) да явірочки,
Й а ще вищі кручі же,
Ой як мені же ой да й надоєло
Миленького жду(чі).

Да ждала год я, да ждала другий,
Да й не могла дождаться же,
Ой найняла ой да чорний ворон
Листа пересла(ться).

Да летить ворон, да летить чорний,
Та й летючи кряче же,
Передай же ой да тій дівчині,
Хай вона й не пла(че).

Да нехай вона да й не плаче,
А я тут не журюся,
Нехай вона ой да іде заміж,
А я й оженю(ся).

Да ой щоб тебе да й женихала
Лихая й година же,
Як зв'язала ой да білі ручки
Малая дити(на).

Да ізв'язала да білі ручки -
Ніхто й не розв'яже,
Ніхто ж мені ой да молоденькій
Правдоньки не ска(же).

0:00 01:57
100
Несе Галя воду
Пісні з особистого та родинного життя
1

Пісні літературного походження

с. Золотарівка, Сіверськодонецький район01:57

Несе Галя воду, коромисло гнеться,
За нею Іванко, як барвінок в’ється. (двічі)

ー Галю ж моя, Галю, дай води напиться,
Ти така хороша, дай хоч подивиться. (двічі)

ー Вода у ставочку, піди та й напийся,
Я буду в садочку, прийди подивися. (двічі)

Прийшов у садочок, зозуля кувала,
ー Та ти ж мене, Галю, та й не шанувала. (двічі)

ー Стелися, барвінку, буду поливати,
Вернися, Іванку, буду шанувати. (двічі)

ー Скільки не стелився, ти не поливала,
Скільки не вертався, ти не шанувала. (двічі)

Несе Галя воду, коромисло гнеться,
За нею Іванко, як барвінок, в’ється. (двічі)