Зажурився мій миленький

Зажурився мій миленький, ой-йо-йой,
Зажурився мій миленький,
Що взяв мене молоденьку,
А зозуля все кує. (двічі)

Хату мастю, щітки знати, ой-йо-йой,
Хату мастю, щітки знати,
Не навчила рідна мати,
А зозуля все кує. (двічі)

Ні зварити, ні спекти, ой-йо-йой,
Ні зварити, ні спекти,
Ні між люди з ким піти,
А зозуля все кує. (двічі)

Зварю борщ, а він рідкий, ой-йо-йой,
Зварю борщ, а він рідкий,
Спечу хліб, а він гливкий,
А зозуля все кує. (двічі)

Я милому догоджала, ой-йо-йой,
Я милому догоджала,
Замість кофе борщ подала,
А зозуля все кує. (двічі)

Він до мене з кулаками, ой-йо-йой,
Він до мене з кулаками:
«Чого кофе з буряками?»,
А зозуля все кує. (двічі)

Чого б’єш, чого лаєш, ой-йо-йой,
Чого б’єш, чого лаєш,
Яку взяв – таку маєш,
А зозуля все кує. (двічі)

Милий спить, йому сниться, ой-йо-йой,
Милий спить, йому сниться,
Кучерява молодиця,
А зозуля все кує. (двічі)

Нехай спить, нехай сниться, ой-йо-йой,
Нехай спить, нехай сниться,
Треба було не жониться,
А зозуля все кує. (двічі)

Можливо, вам також сподобаються:

АудіоНазваЖанрМісцеТрив.ТекстНоти
0:00 01:02
100
Як прийшов я раз додому
Пісні з особистого та родинного життя
2

Жартівливі,Сучасні пісні та новотвори

с-ще Калинівка, Бахмутський район01:02

Як прийшов я раз додому, та й був я п’яненький,
Та й до жінки з кулаками пристав, як дурненький.

Моя жінка коло печі галушки варила,
Як огріла кочергою, чуть мене не вбила.

Я від неї на горище та й ляду відкинув,
А моя моторна жінка прибрала драбину.

Я їй кажу: «Їсти хочу! Я ж коньки відкину,
Моя люба, дорогенька, постав же драбину».

А вона відповідає: «А мені начхати,
Будеш знати, дорогенький, як мене чіпати!

Отам будеш ти до ранку на горищі спати,
Будеш знати, як зі мною можна жартувати».

І з тих пір я, добрі люди, не буду брехати,
Як прийду додому п’яний, так лягаю спати.

0:00 03:20
100
​В неділю рано-пораненьку
Пісні з особистого та родинного життя
2

Балади,Сучасні пісні та новотвори

с. Гусарівка, Барвінківський район03:20

В неділю рано-пораненьку, ще третій півень не співав,
Заходю я вранці до хати, а батько ж листонька читав.

“Іди, іди, доню до столу, послухай, шо милий написав,
Він пише – другую кохає, тобі же він велить – забувай!”.

“Давно я б його же позабула, такого же лихого козака,
Давно б я його позабула, та в мене ж дитинка мала.

Візьму я дитину на руки, скажу: “А-ну же, мале, спать!”,
Мені ж треба сісти до столу, до батька ж листа же написать.

Одну я та й другу ж написала, на третій вже треба кінчать,
А я ж наостанці написала: “Приїдь у неділю ховать!”.

Вже третя неділя проходе, як свекор невістку сховав,
“Ой Боже ж, мій Боже ж, мій тато, я в жінки й ума же вивіряв!”. (двічі)

0:00 03:12
100
​Ой у полі, полі сухий дуб розвився
Пісні з особистого та родинного життя
1

Сучасні пісні та новотвори

с. Рубани, Охтирський район03:12

Ой у полі, полі сухий дуб розвився,
Який брат був добрий, поки не женився. (двічі)

А як оженився, та й узяв братицю,
Та й став виганяти рідную сестрицю. (двічі)

Чи я тобі, брате, сорочок не шила,
Що я йшла від тебе та все й голосила? (двічі)

Чи я тобі, брате, сорочок не прала,
Що я йшла від тебе та все я страждала? (двічі)

Ой у полі, полі сухий дуб розвився,
Який брат був добрий, поки не женився. (двічі)