І шумит і гуде зелений байраче

І шумит і гуде зелений байраче,
Не плач, не журися, молодий козаче.

Ой не сам я плачу – плачуть карі очі,
Не дають покою ні вдень і ні вночі.

Чорні брови маю та й не оженюся,
Піду до прийому в солдати наймуся.

В солдати не приймуть – піду утоплюся,
Не топись, козаче, а то душу згубиш.

Не топись, козаче, а то душу згубиш,
Ходім повінчаймось, коли вірно любиш.

Пішли вінчатися – нема попа дома,
Чи твоє нещастя, а моя недоля.

Пішли вінчатися – й нема попа дома,
Чи твоє нещастя, чи моя недоля.

Пішов козак яром, дівка долиною,
Зацвів козак терном, дівка калиною.

Зелений дубочок на яр похилився,
Молодий козаче, чого зажурився?

Молодий козаче, чого зажурився,
Чи воли пристали, чи з дороги збився?

Воли не пристали, з дороги не збився,
Любив я дівчину та й не оженився.

Любив я дівчину та й не оженився,
Любив я другую – посватали люди.

Любив я другую – посватали люди,
Мені ж, молодому, парочки не буде.