І шумит і гуде зелений байраче

НазваІ шумит і гуде зелений байраче
ЖанрПісні з особистого та родинного життя
МотивНещаслива доля, Нещасливе кохання
Дата запису1996 р.
Місце записус-ще Троїцьке, Сватівський район, Луганська обл., Україна, Слобожанщина
ВиконавціГанна Петрівна Кущ (1914)
ЗбирачiОлена Руденко
ТранскрипціяЮлія Лузан
КолекціяДонецька колекція Степана Мишанича

Слухати аудіо

0:00 0:00
100

І шумит і гуде зелений байраче,
Не плач, не журися, молодий козаче.

Ой не сам я плачу – плачуть карі очі,
Не дають покою ні вдень і ні вночі.

Чорні брови маю та й не оженюся,
Піду до прийому в солдати наймуся.

В солдати не приймуть – піду утоплюся,
Не топись, козаче, а то душу згубиш.

Не топись, козаче, а то душу згубиш,
Ходім повінчаймось, коли вірно любиш.

Пішли вінчатися – нема попа дома,
Чи твоє нещастя, а моя недоля.

Пішли вінчатися – й нема попа дома,
Чи твоє нещастя, чи моя недоля.

Пішов козак яром, дівка долиною,
Зацвів козак терном, дівка калиною.

Зелений дубочок на яр похилився,
Молодий козаче, чого зажурився?

Молодий козаче, чого зажурився,
Чи воли пристали, чи з дороги збився?

Воли не пристали, з дороги не збився,
Любив я дівчину та й не оженився.

Любив я дівчину та й не оженився,
Любив я другую – посватали люди.

Любив я другую – посватали люди,
Мені ж, молодому, парочки не буде.

Можливо, вам також сподобаються:

АудіоНазваЖанрМісцеТрив.ТекстНоти
0:00 02:01
100
Закувала зозуленька на стодолі на розі
Пісні з особистого та родинного життя
с-ще Троїцьке, Сватівський район02:01

Закувала зозуленька на стодолі на розі,
Заплакала дівчинонька в батька на порозі. (двічі)

Іду яром до криниці, коромисло гнеться,
Чом до мене, моя мамо, ніхто й не пришлеться? (двічі)

ー Багач, доню, не захоче, а бідний не сміє,
Нехай твоя руса коса зіллям зеленіє. (двічі)

Закувала зозуленька на стодолі на розі,
Заплакала дівчинонька в батька на порозі. (двічі)

0:00 02:51
100
За лісом не бачу, за горем не чую
Пісні з особистого та родинного життя
с-ще Троїцьке, Сватівський район02:51

За лісом не бачу, за горем не чую,
За недобрим мужем дома не ночую. (двічі)

ー Пусти ж мене, милий, до броду по воду,
До броду по воду, до рідного роду. (двічі)

ー Ой не пущу, мила, до броду по воду,
Бо ти все розкажеш про нашу незгоду. (двічі)

ー Ой не буду, милий, не буду казати,
Як стануть питати, то я вийду з хати. (двічі)

ー Чи ти ж мене, мамо, в куплі не купала,
Чи ти ж мені, мамо, щастя не бажала? (двічі)

ー Не раз тебе, доню, у куплі купала,
Не раз у той купіль доля заглядала. (двічі)

Не раз у той купіль доля заглядала,
А щастя ж не дала, бо сама не мала. (двічі)

0:00 02:12
100
Затоплю я свою хату сирими дровами
Пісні з особистого та родинного життя
с-ще Троїцьке, Сватівський район02:12

Затоплю я свою хату сирими дровами,
Ой як тяжко в світі жити поміж ворогами. (двічі)

Ой як тяжко, ой як важко день за днем проходить,
А жонатий, розпроклятий, до другої ходить. (двічі)

Ой він ходить, ой він ходить, вона його любить,
Вона ж йому, молодому, дружиною буде.

Як прийшов же він додому, став ножик точити,
Його милка, як голубка, стала його просити.

ー Чекай, милий, чорнобривий, хоч одну хвилину,
А я сяду погодую малую дитину. (двічі)

ー Тоді будеш годувати, як на Дунай підеш,
А я піду до Дунаю ножа полоскати. (двічі)