Головна
На вгороді верба рясна

На вгороді верба рясна

Назва	На вгороді верба рясна
Жанр	Пісні з особистого та родинного життя
Мотив	Кохання, Нещасливе кохання
Дата запису	29 трав. 1998 р.
Місце запису	м. Маріуполь, Донецька обл., Україна, Північне Причорноморʼя
Виконавці	Марія Василівна Аронська (1922) (Народилась на Полтавщині, виросла у дитбудинку м. Маріуполь з 1938 р.)
Збирачi	Ірина Ланіна
Транскрипція	Ліна Добрянська
Колекція	Донецька колекція Степана Мишанича

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 0Подобається Поділитися

На вгороді верба рясна, (двічі)
Там стояла дівка красна.

Вона красна ще й вродлива, (двічі)
Її доля нещаслива.

Її доля нещаслива, (двічі)
Нема того, що любила.

Нема його та й не буде, (двічі)
Розраяли вражі люди.

Розраяли, розсудили, (двічі)
Щоб ми в парі не ходили.

А ми в парі ходить будем, (двічі)
І друг друга любить будем.

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 01:29 100	Посадила огірочки близько над водою	Пісні з особистого та родинного життя	м. Маріуполь	01:29	Посадила огірочки близько над водою, Поливала огірочки дрібною сльозо(ю). Ростіть, ростіть, огірочки в чотири листочки, Не бачила миленького аж три вечороч(ки). На четвертий побачила, як череду гнала, Не сказала «Добрий вечір», бо мати стоя(ла). Летить орел сизокрилий, літаючи кряче, Перекажіть дівчинонці, що за мною плаче. Нехай вона там не плаче, бо я не журюся, Нехай вона заміж іде, а я й оженю(ся). (двічі)
0:00 00:54 100	Пливе човен без весельця, бережки минає	Пісні з особистого та родинного життя	м. Маріуполь	00:54	Пливе човен без весельця, бережки минає, Ніхто човником не праве, хвиля підганя(є). Отак я, як той човник, де пристать – не знаю, Де б хотілось – там не зможу, бо долі не ма(ю). Назвав тебе б голубкою, тілько б не своєю, Не судилася, дівчино, ти бути моє(ю).
0:00 01:57 100	Несе Галя воду	Пісні з особистого та родинного життя 1 Пісні літературного походження	с. Золотарівка, Сіверськодонецький район	01:57	Несе Галя воду, коромисло гнеться, За нею Іванко, як барвінок в’ється. (двічі) ー Галю ж моя, Галю, дай води напиться, Ти така хороша, дай хоч подивиться. (двічі) ー Вода у ставочку, піди та й напийся, Я буду в садочку, прийди подивися. (двічі) Прийшов у садочок, зозуля кувала, ー Та ти ж мене, Галю, та й не шанувала. (двічі) ー Стелися, барвінку, буду поливати, Вернися, Іванку, буду шанувати. (двічі) ー Скільки не стелився, ти не поливала, Скільки не вертався, ти не шанувала. (двічі) Несе Галя воду, коромисло гнеться, За нею Іванко, як барвінок, в’ється. (двічі)