Головна
Пливе човен без весельця, бережки минає

Пливе човен без весельця, бережки минає

Назва	Пливе човен без весельця, бережки минає
Жанр	Пісні з особистого та родинного життя
Мотив	Нещаслива доля, Нещасливе кохання
Дата запису	29 трав. 1998 р.
Місце запису	м. Маріуполь, Донецька обл., Україна, Північне Причорноморʼя
Виконавці	Марія Василівна Аронська (1922) (Народилась на Полтавщині, виросла у дитбудинку м. Маріуполь з 1938 р.)
Збирачi	Ірина Ланіна
Транскрипція	Ліна Добрянська
Колекція	Донецька колекція Степана Мишанича

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 0Подобається Поділитися

Пливе човен без весельця, бережки минає,
Ніхто човником не праве, хвиля підганя(є).

Отак я, як той човник, де пристать – не знаю,
Де б хотілось – там не зможу, бо долі не ма(ю).

Назвав тебе б голубкою, тілько б не своєю,
Не судилася, дівчино, ти бути моє(ю).

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 01:29 100	Посадила огірочки близько над водою	Пісні з особистого та родинного життя	м. Маріуполь	01:29	Посадила огірочки близько над водою, Поливала огірочки дрібною сльозо(ю). Ростіть, ростіть, огірочки в чотири листочки, Не бачила миленького аж три вечороч(ки). На четвертий побачила, як череду гнала, Не сказала «Добрий вечір», бо мати стоя(ла). Летить орел сизокрилий, літаючи кряче, Перекажіть дівчинонці, що за мною плаче. Нехай вона там не плаче, бо я не журюся, Нехай вона заміж іде, а я й оженю(ся). (двічі)
0:00 01:38 100	На вгороді верба рясна	Пісні з особистого та родинного життя	м. Маріуполь	01:38	На вгороді верба рясна, (двічі) Там стояла дівка красна. Вона красна ще й вродлива, (двічі) Її доля нещаслива. Її доля нещаслива, (двічі) Нема того, що любила. Нема його та й не буде, (двічі) Розраяли вражі люди. Розраяли, розсудили, (двічі) Щоб ми в парі не ходили. А ми в парі ходить будем, (двічі) І друг друга любить будем.
0:00 02:26 100	Усі гори зеленіють	Пісні з особистого та родинного життя	м. Маріуполь	02:26	Усі гори зеленіють, (двічі) Де багаті жито сі(ють). Одна гора тільки чорна, (двічі) Де сіяла бідна вдо(ва). Де сіяла, волочила, (двічі) Слізоньками примочил(а) . Чорна хмара наступає, (двічі) Систра з братом розмовляй(е). Ой, братіку-сокілоньку, (двічі) Прийми ж мене на зімо(ньку). Сестро моя, перепілко, (двічі) Скажи, сестро, діток скіль(ко)? Раз четверо, раз п’ятеро, (двічі) Всього, брате, дев’ятеро. Буду, брате, догождати, (двічі) Дітей з хати виганя(ти). Ідіть, діти, ідіть з хати, (двічі) Буде дядько обідать сідат(и).