Світи, світи, місяченьку

НазваСвіти, світи, місяченьку
ЖанрПісні з особистого та родинного життя
МотивНещасливе кохання, Прощання, розставання, Побачення
Дата запису1 лип. 1998 р.
Місце записум. Антрацит, Ровеньківський район, Луганська обл., Україна, Слобожанщина
ВиконавціНіна Федорівна Дзюрська (невід.), Любов Яківна (невід.), Тамара Петрівна (невід.) (Ніна Федорівна Дзюрська народилась у с. Плисків Вінницької області)
ЗбирачiЯрослав Агеєнко
ТранскрипціяНаталія Олійник
КолекціяДонецька колекція Степана Мишанича

Слухати аудіо

0:00 0:00
100

Світи, світи, місяченьку, та й на той перелаз, (двічі)
«Прийди, прийди, мій миленький, до мене ще хоч раз,
Світи, світи, місяченьку, та й на той перелаз,
Прийди, прийди, мій миленький, до мене ще хоч раз».

«Я до тебе більш не прийду, нехай той інший йде, (двічі)
Єсть у мене дівчінонька, вона мене всьо жде,
Я до тебе більш не прийду, нехай той інший йде,
Єсть у мене дівчінонька, вона мене всьо жде.

Був я, був я, дівчінонько, у вишневом саду, (двічі)
Чув я, чув я, як присягалась козаку другому,
Був я, був я, дівчінонько, у вишневом саду,
Чув я, чув я, як присягалась козаку другому».

«Ой якби ж я крила мала, да й солов’я очі, (двічі)
Я б до тебе прилетіла посеред півночі,
Ой якби ж я крила мала, да й солов’я очі,
Я б до тебе прилетіла посеред півночі.

Я б до тебе прилетіла, біля тебе сіла, (двічі)
Я б же ж тобі, козаченько, всю правду сказала,
Я б до тебе прилетіла, біля тебе сіла,
Я б же ж тобі, мій миленький, всю правду сказала.

Шоб ті трави повсихали, шо рано так росли, (двічі)
Шоб ті люди щастя не знали, шо нас розлучили,
Шоб ті трави повсихали, шо рано так росли,
Шоб ті люди щастя не мали, шо нас розлучили».

Можливо, вам також сподобаються:

АудіоНазваЖанрМісцеТрив.ТекстНоти
0:00 02:43
100
​Ішли воли із діброви
Пісні з особистого та родинного життя
с. Калинове Костянтинівський (Краматорський) район02:43

Ішли воли із діброви, а овечки з поля.
Розмовляла дівчинонька з козаченьком стоя. (двічі)

“Куди їдеш-уєжаєш, сизокрилий орле?
А хто ж мене, молодую, без тебе пригорне?” (двічі)

“Пригортайся, дівчинонько, іншому такому,
Та й не кажи тії правди, як мені самому”.(двічі)

“Як же мені, мій миленький, правди не казати?
Вечір прийде, тоска найде – треба розказати. (двічі)

Як же мені, мій миленький, правди не казати?
Він пригорне, поцілує – треба розказати”. (двічі)

0:00 01:53
100
Ой хмелю ж мій, хмелю
Пісні з особистого та родинного життя
м. Антрацит, Ровеньківський район01:53

Ой хмелю ж мій, хмелю, хмелю зелененький,
Де ж ти, хмелю, зиму зимувався, що й не розвивався? (двічі)

Ночував я нічку, й ночував я другу,
Ночував я у тої вдовиці, шо сватати буду. (двічі)

А вдовине серце, як осіннє сонце,
Воно світе, світе та не гріє, ще й холодом віє. (двічі)

0:00 03:56
100
Посіяла огірочки близько над водою
Пісні з особистого та родинного життя
м. Антрацит, Ровеньківський район03:56

Посіяла огірочки близько над водою,
Сама буду й поливати дрібною сльозою. (двічі)

Ростіть, ростіть, огірочки, в чотирі листочка,
Не бачіла й миленького чотирі годочка. (двічі)

А на п’ятий побачіла, як череду гнала,
Не посміла й сказать: «Здравствуй», бо мати й стояла. (двічі)

А я йому: «Здравстуй», він міні – нічого,
Махнув біленьким платочком: «Будь, мила, здорова».

«Будь мила й здорова, да я виїзжаю,
Приступи ближче до коня, з коня поцилую». (двічі)

«Ой щоб тебе цилувала лихая й година,
Через тебе одцуралась вся моя й родина.

Одцурався батько, одцурась мати,
Іще той не одцурався, що сватати брався».