Головна
Копав, копав криниченьку

Копав, копав криниченьку

Назва	Копав, копав криниченьку
Жанр	Пісні з особистого та родинного життя
Мотив	Нещасливе кохання
Дата запису	1 черв. 1992 р.
Місце запису	с. Багата Чернещина, Сахновщинський район, Харківська обл., Україна, Слобожанщина
Виконавці	Мартусь Захар Прокопович (1910), Точка Ольга Іванівна (1914)
Збирачi	Дмитро Лебединський, Олена Балака
Транскрипція	Галина Лук'янець
Ноти	Завантажити файл PDF

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 1Подобається Поділитися

Та копав, копав криниченьку,
Та неділеньку, дві жи,
Та й любив козак дівчиноньку,
Ой не людім, собі.

Приспів:
Ой, жаль, жаль, міні буде,
Возьмуть її люди,
Возьмуть її люди,
Та моя не буде,
Ой, жаль, жаль!

Та вже з тії криниченьки,
Ой орли воду п'ють,
Та вже ж тую дівчиноньку
Та під вінець ведуть.

Та один веде за рученьку,
Другий за рукав,
Третій стоїть - серце болить,
Кохав - та й не взяв.

Та й обведена кругом столу,
Тепер ти моя,
Вона стала, одказала,
Не правда твоя.

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 02:15 100	Перва половина червона калина	Пісні з особистого та родинного життя	с. Шелудьківка, Зміївський район	02:15	Перва половина - червона калина, Друга же половина - молода дівчина. (двічі) А в тії дівчини вишиття широке, Почекай, дівчино, мене ці два роки. (двічі) Ой рада, козаче, два роки чекати, Так хоче матуся за нелюба дати. (двічі) А в неділю вранці ше сонце не сходе, Козак молоденький по казармі ходе. (двічі) По казармі ходе, в рукаш шаблю носе, Свого командира хорошенько просе. (двічі) Командире, брате, відпусти додому, Залишив дівчину, не доручив нікому. (двічі) Пустю додому та й ще не самого, Дам я на дорогу коня вороного. (двічі) Козаченько їде, ворота минає, А дівчина плаче, слізоньки втирає. (двічі) Ой куда ж ти їдеш, ворота минаєш? Я ж твоя кохана, хіба ж ти не знаєш? (двічі)
0:00 04:57 100	Од поля до поля виросла тополя	Пісні з особистого та родинного життя 1 Балада	с. Очеретове, Валківський район	04:57	Од поля до поля виросла тополя, Признавайсь, дівчино, коли будеш моя? (двічі) Пощитай, козаче, скільки зір на небі, Як перещитаєш, піду я за тебе. (двічі) Щитав козак зорі, та й не дощитався, Питав козак дівку ж, тай не допитався. (двічі) Козаче поїде, коник марширує, Підійди, дівчино, з коня поцілую. (двічі) Хай тебе цілує лихая година, Через тебе, дурню, зцуралась родина. (двічі) Відцурався батько, відцуралась мати, Відцурались сестри, ще й два рідних брата. (двічі) Відцурались сестри, ще й два рідних брата, Відцурався милий, той, що дума брати. (двічі)
0:00 03:51 100	Ой сорву, сорву я та й з рози цвіточок	Пісні з особистого та родинного життя	с. Кутьківка, Дворічанський район	03:51	Ой, сорву, сорву я та й з рози цвіточок, Та й позастеляю, ой, милого слідочок, Та й позастеляю, ой, милого слідо(чок). Щоб роса й не впала, пташки не ходили. Щоб мого милого, ой, другі не любили. Щоб мого милого, ой, другі не люби(ли). Вони полюбили, ше й причарували, Несольоной рибки, ой, вечерять давали, Несольоной рибки, ой, вечерять дава(ли). Вечеряй, вечеряй та й не сомнівайся, Якщо нежонатий, ой, з нами й оставайся, Якщо нежонатий, ой, з нами остава(йся). Жонатий, жонатий, та ше й діток двоє, Розривають серце, ой, начетверо моє, Розривають серце, ой, начетверо моє. Я жінку заріжу, діток порубаю, А з тобою, Галю, ой, в саду погуляю, А з тобою, Галю, ой, в саду погу(ляю). (Налетіли гуси з далекого краю, Чи ви з того краю, шо я жінку маю?)