Digital archive of folklore

А в нашого пана береза стояла,
Щедрий вечір, добрий вечір!

Тонка та висока на листя широка,
Щедрий вечір, добрий вечір!

А тую березу гляділа Галочка,
Щедрий вечір, добрий вечір!

Гляділа, гляділа та й пізно заснула,
Щедрий вечір, добрий вечір!

Налетіли пташки, пташки канарейки,
Щедрий вечір, добрий вечір!

Кору подзьобали, росу позганяли,
Щедрий вечір, добрий вечір!

Та як проснулась молода Галочка,
Щедрий вечір, добрий вечір!

Кору позбирала, росу позганяла,
Щедрий вечір, добрий вечір!

Та й понесла до золотаренка,
Щедрий вечір, добрий вечір!

Та ізкуй мені золотий перстньочок,
Щедрий вечір, добрий вечір!

Золотий перстньочок, золотий віночок,
Щедрий вечір, добрий вечір!

Золотим перстньочком буду любуваться,
Щедрий вечір, добрий вечір!

Золотим віночком буду я вінчаться,
Щедрий вечір, добрий вечір!

Та покой благодаті, ти Цариця Мати,
Варвара прекрасная, нєвєста Христовая!

Отєц Варвару незлюбив та в темницю посадив,
Варвара прекрасная, нєвєста Христовая!

А з темниці взявши, копйом тіло рвавши,
Варвара прекрасная, нєвєста Христовая!

Ой, Боже, Боже, коли той вечір буде?
Коли про мене наговоряться люди?

Ой, не так люди, як нерідная мати,
Вигнала з хати, не вечерявши, спати.

Не вечеряла, не буду я й снідати,
Пустіть ви мене матінку одвідати!

Ой, ти, матінко, дороге насіння,
Де ж тебе взяти, де тебе й посіяти?

Посію тебе в світлиці на полиці,
Де збираються братікі та сестриці.

Посію тебе у саду-винограду,
Де збираються діточки на пораду.

Ой, Боже, Боже, коли той вечір буде?
Коли про мене наговоряться люди?

Ой у полі вишня, вишня кучерява
Ой там мати сина в військо виряджала (2р)

Іди мій синочку, іди не барися,
Через два годочки назад повернися (2р)

Один год минає, другий наступає,
На третій годочок вернувся синочок (2р)

"Ой чи рада, мамо? Ой чи рада мною?
Ой чи рада, мамо, моєю жоною?" (2р)

"Ой рада я, синку, рада я з тобою,
Та тільки не рада твоєю жоною". (2р)

Посадила сина за дубові столи,
Нелюбу невістку – край порога стоя. (2р)

Наливала сину вина з винограду,
Нелюбій невістці – зеленого яду. (2р)

"Ой не пий же, жінко, не пий на чужині,
Давай вип’єм, жінко, та й по половині!" (2р)

А син та невістка вірненько любились,
Вони ти же ядом та й переділились. (2р)

Поховала сина в вишневім садочку,
Нелюбу невістку в глибоком ярочку (2р)

Посадила сину червону калину,
Нелюбій невістці – колючу шипшину. (2р)

Калина й шипшина в один бік схилились,
"Мабуть, мої дітки вірненько любились. (2р)

Ой коли б я знала, що в вас вірна пара,
То я б же вас, дітки, та й не розлучала!" (2р)

Понад нашим яром
Та й пшениченька ланом,
Та пшениченька ланом,
Горою овес.

Горою овес,
Та не по правді, козаче,
Не по правді, соколе,
Зо мною живеш.

Зо мною живеш,
Та як вечір настане,
Ой як вечір настане -
До другої йдеш.

До другої йдеш,
...............................
Мені, молоденькій,
Жалю завдаєш.

Закувала зозуленька в саду на помості, гей,
Приїхали до дівчини три козаки в гості, гей,
Приїхали до дівчини три козаки в гості.

Один козак коня веде, другий козак в'яже, гей,
Третій стоїть під віконцем, "добрий вечір" каже, гей,
Третій стоїть під віконцем, "добрий вечір" каже.

Добрий вечір, стара мати, дай води напиться, гей,
Кажуть люди, дочка й гарна, дай хоч подивиться, гей,
Кажуть люди, дочка гарна, дай хоч подивиться.

Кружка в сінях, вода в хаті, піди та й напийся, гей,
Дочка в хаті у світлиці, піди подивися, гей,
Дочка в хаті у світлиці, піди подивися.

Не холодна вода в тебе, не хочу я пити, гей,
Не хороша дочка в тебе, піду до вдовиці (не хочу дивиться), гей,
Не хороша дочка в тебе, піду до вдовиці (не хочу дивиться).

Не для тебе, вражий сину, криницю копала,
Не для тебе, вражий сину, я дочку кохала, гей,
Не для тебе, вражий сину, я дочку кохала.

А до мене вечірком, (двічі)
А до мене вечірком прийшов кум потайком. (двічі)

Треба піч затопить, (двічі)
Треба піч затопить і вечерю зварить. (двічі)

Я насипала пшенця, (двічі)
Я насипала пшенця та впіймала горобця. (двічі)

Крильця, стегна обідрала, (двічі)
Крильця, стегна обідрала та в горнятко ізклала. (двічі)

А з задка і з реберець, (двічі)
А з задка і з реберець я зварила холодець. (двічі)

Цілу ніч ми гуляли, (двічі)
Цілу ніч ми гуляли, горобця доїдали. (двічі)

Ще надворі не світало, (двічі)
Ще надворі не світало, як кума завітала. (двічі)

Ми в постелі ще лежали, (двічі)
Ми в постелі ще лежали, як шибки забряжчали. (двічі)

Кума кума забрала, (двічі)
Кума кума забрала, мені чуба намняла. (двічі)

Кум тікав навпростець, (двічі)
Кум тікав навпростець, розтрушував холодець. (двічі)

Ох, і весело було, (двічі)
Ох, і весело було - сміялося все село! (двічі)

...
Почему ви, гармоніст, ні з ким не гуляєте?

А в нашого гармоніста кучерява голова,
Яку шапку не надіне – то велика, то мала!

А я свою бабку замотав у тряпку,
Полівав єйо вадой, штоб била молодой.

А я свою суперницю та й не б’ю, не лаю,
А я своїй суперниці чихотки желаю!

Милий дєлав чудеса, улетєл у небеса,
Яйця висохли з морозу і одпала ковбаса!

А я свою суперницю поведу під мельницю,
У кадушку головой, шоб остався милой мой.

Я по кладбищі ходила, каблуками стукала,
Родну маміньку будила, мамінька не слушала.

Как надєну піджачок, дев’яносто пувичок,
За те мене милой бросив, шо назвала «дурачок»!

Как надєну рябу юбку, рябую-розрябую,
Хто милого перелюбе – глаза повидряпую!

Ой, подруга дорога, давай дробі дробоньом,
У какой-нібудь роззяви ухажора отобйом!

Мамєнька ругаєтся, братішка заступляєтся:
«Пусть моя сестрьонушка любовью занімаєтся».

Ой, подружечка моя, ти моя, моя, моя,
Уговарівай мільонка, пускай ходіт до міня!

Меня мілий не целуєт, говоріт: «Потом, потом»,
Я іду – а он на пєчкє трєніруєтся с катом!

Ой гудзь та петелька – ти великий, я маленька,
Я даю, даю, даю – не задєржіваю!
Ой давай, давай, давай - не задєржівай!

А ти дєдко мой, а я бабка твоя,
Не бій мене, не лай мене – шоб я гладка була! (двічі)

Палюбила я Хрущова, війшла б замуж за нєво,
Тв боюсь, вместо «того» кукуруза у нєво!

Полюбіла я Тітова, а Гагаріну дала,
Ощущеніє такоє, будто в космосє била!

Гармоніст пошов на ніз, а я удогонку,
Гармоніст поньос баян, а я самогонку!

Милий мой, а я твоя, где хотіш, дівай меня,
Хоч у карти проіграй, хоч товарищу отдай.

Я давала, всім давала, у саду на скамєєчке,
Не подумайте плохого – із кармана сємочки!

Ой яблучко, куда котісся?
Попадьош ти мнє в рот – не ворочайся!

А гармошку на окошко, гармоніста -- на кровать,
Подай, мамо, одіяло – гармоніста укривать.

В саду гуляла, труси знімала,
Кому давала – сама не знала!

Ой гармошка тянєтся, гармоніст наравиться!
Мені хочеться узнать, з ким він буде ночувать?

Якби ж мені не тини, ще й не перетинки,
Ходив би я до дівчини, ще й до Харитинки!

Якби ж мені не тини, ше й не перелази,
Ходив би я до дівчини по чотирі рази!

Якби ж мені не тини, ще й не густо коляк,
Ходив би я до дівчини – не боявся собак!

Ой на вої нарожденні Божого сина.
Одна його породила Діва Марія.

А що з Діви, що з Марії та в малом тілі,
В малом тілі, в малом тії, та в многом літі.

Царю вічний, безсмертенний просився к мені.
Ой ходімо, поклонімось цьому Богові.

Поклонімось цьому Богу милоствому,
А на той світ будущини справделивому.

Одна душа справедлива не согрішила.
Отця-неньки, старшого брата не розгнівила.

Купався Іван та й у воду впав,
Іван-Івашенько,
Кучерява Марина по капусті ходила,
Іван-Івашенько.

Ой на річці, на Йордані,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоро(в'я)!

Там Пречиста ризи прала,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоро(в'я)!

(Та й попрала, повішала,
На калині, на малині,
На червоній ягодині.
Де взялися янголята,
Взяли ризи на крилята.
І понесли під небеса,
Та й понесли до батенька),
...

Та пропив чоловік помело, жінка – з хати! Що було!
Чоловіче, не лаймося, йдем до хати, порадьмося! (двічі)

Та пропив чоловік порося, жінка – кобилу ще й лоша,
Чоловіче, не лаймося, йдем до хати, порадьмося! (двічі)

Та пропив чоловік подушки, жінка – з полу всі дошки!
Чоловіче, не лаймося, йдем до хати, порадьмося! (двічі)

Та пропив чоловік індика, жінка – хати триндика,
Нічого пропить!

А в нашого пана серед двору древо,
Щедрий вечір, добрий вечір!

А на тому древі сизокрилий орлик,
Щедрий вечір, добрий вечір!

А під тим же древом молодий Іванко,
Щедрий вечір, добрий вечір!

Ружжо заряжає, в орлика стріляє,
Щедрий вечір, добрий вечір!

Ой, не стріляй, молодий Іванку,
Щедрий вечір, добрий вечір!

А я же тобі у пригоді стану,
Щедрий вечір, добрий вечір!

Ой як будеш ти женитися,
Щедрий вечір, добрий вечір!

Та й буде на тебе сніг і метелиця,
Щедрий вечір, добрий вечір!

Сніг і метелиця, ще й ожеледиця,
Щедрий вечір, добрий вечір!

А в цім домі як у раю,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров’я!

Тут хазяїн, як виноград,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров’я!

А хазяйка, як панянка,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров’я!

Тут діточки, як квіточки,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров’я!

Вечір добрий, давайте дохід добрий!

Ой журавко, журавко,
Ой журавко, журавко,
Чого крячиш щоранку?

Ой як мені не кричать,
Ой як мені не кричать,
Як високо вилітать?

(Ой високо, високо,
Клен-дерево широко.

В клен-дерева листя є,
Десь у мене мати є.

Десь у мене мати є,
Вона ж мене згадує.

Вона мене згадує, (двічі)
Як вечерять сідає.

Як вечерять сідає,
Та й ложечки щитає.

Одна лишня ложечка є,
Десь у мене дитя є.

Десь у мене дитя є.
На чужині страдає.

Одбилося од роду,
Як той камінь у воду.

Не дай Боже заболіть,
Та нікому пожаліть.

Не дай Боже помирать,
Та нікому поховать.)

Т