Як піду я в ліс по дрова
| Title | Як піду я в ліс по дрова |
|---|---|
| Genre | Personal and Family Life |
| Motive | Unfortunate fate, Family life, Foreign Land, Sorrow, longing |
| Recording date | 27 Jun 1999 |
| Recording location | Siversk, Bakhmut district, Donetsk obl., Ukraine, Sloboda Ukraine |
| Performers | Oleksandra Voitenko (1921) |
| Collectors | Iryna Naumenko |
| Transcription | Oksana Bugaychenko |
| Collection | Donetsk Collection of Stepan Myshanych |
Play audio
Як піду я в ліс по дрова, наламаю (лому),
Завіз мене мій миленький в чужу, в чужу й стороно(ньку).
А в чужій сторононці ні батька, ні неньки,
Только поють в саду зеленом солов’ї, поють соловей(ки)
Пойте, пойте соловейки всими голосами,
А я вийду в сад зелений, вмию… вмиюся сльоза(ми).
Як зломлю я з рози квітку, та й пустю на воду.
Пливи, пливи, з рози квітка, аж до, аж до мого дом(у).
Плила, плила з рози квітка та й стала кружиться,
Вийшла й з хати стара й мати та й ста… та й стала жури(ться).
“Ой, чого ж ти, моя доню, така стара стала?
Чи тя милий не кохав же, чи свекруха й обіжа(ла)?”
І милий кохав, і свекруха не обіжала,
Знать судьба моя такая, рано, рано й старой ста(ла).
You might also like:
| Audio | Title | Genre | Location | Durat. | Lyrics | Notes |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Летіла зозуля та й стала кувати | Personal and Family Life | Siversk, Bakhmut district | 02:46 |
Летіла зозуля та й стала кувати, Ой то ж не зозуля, то рідная мати, Якби мати знала, яка мені біда, Горобчиком хліба, голубкою солі, Летіла зозуля та й стала кувати, | ||
| Зеленая вишня з-під кореня вийшла | Personal and Family Life
1
Service | Zorіa, Kramatorsk district | 04:05 |
Зеленая вишня з-під кореня вийшла, Ой вийду на гору та й гляну додолу. – Варила, варила – не много й не трошки. – Згадай мене, мамо, хоч у раз у вівторок, Ти думаєш, мамо, що я тут не плачу, Ти думаєш, мамо, що я тут паную, Віддали ж мене заміж, де я не привична. (двічі) | ||
| Летіла зозуля та й стала кувати | Personal and Family Life | Troitske, Svatove district | 01:56 |
Летіла зозуля та й стала кувати, А то ж не зозуля, то рідная мати, Коли б знала мати, яка мені біда, Горобчиком хліба, зозулею солі, |
