​Посіяла огірочки низько над водою

Посіяла огірочки близько над водою,
Сама буду поливати дрібною сльозо(ю). (двічі)

Ростіть, ростіть, огірочки в чорити деньочки,
Не бачила миленького аж три вечорочк(и). (двічі)

На четвертий побачила, як череду гнала,
Не сказала: «Добрий вечір», бо мати стоял(а). (двічі)

Бо мати стояла, а батько дивився,
Не сказала: «Добрий вечір», шоб не розгнівивс(я). (двічі)

Посіяла огірочки близько над водою,
Сама буду й поливати дрібною сльозою. (двічі)

Ростіть, ростіть, огірочки, в чотирі листочка,
Не бачіла й миленького чотирі годочка. (двічі)

А на п’ятий побачіла, як череду гнала,
Не посміла й сказать: «Здравствуй», бо мати й стояла. (двічі)

А я йому: «Здравстуй», він міні – нічого,
Махнув біленьким платочком: «Будь, мила, здорова».

«Будь мила й здорова, да я виїзжаю,
Приступи ближче до коня, з коня поцилую». (двічі)

«Ой щоб тебе цилувала лихая й година,
Через тебе одцуралась вся моя й родина.

Одцурався батько, одцурась мати,
Іще той не одцурався, що сватати брався».

Посіяла огірочки близько над водою,
Поливала й огірочки дрібною сльозо(ю). (двічі)

Ростіть, ростіть, огірочки, в чотирі листочки,
Не бачила миленького чотирі годо(чки). (двічі)

А на п’ятий побачила як череду гнала,
Не сказала «добрий вечір», бо мати стоя(ла). (двічі)

А мати стояла, а батько дивився,
Не сказала йому «добрий вечір", шоб не насвари(вся). (двічі)

Летять галки через балки, летять вони, крячуть,
Перекажіть тій дівчині, що за мною пла(че). (двічі)

Нехай вона там не плаче, я й тут не журюся,
Нехай вона заміж вийде, я й тут оженю(ся)! (двічі)

Бодай тебе та й женила лихая година,
Ізв’язала мені руки малая й дити(на)! (двічі)

Посіяла й огірочки близько над водою,
Сама й буду поливати дрібною сльозо(ю). (двічі)

Ростіть, ростіть, огирочки, в чотирі листочки,
Не бачила миленького чотирі годо(чки). (двічі)

А на п’ятий побачила, як череду гнала,
Не сказала й «добрий вечір», бо мати стоя(ла). (двічі)

Бо мати стояла, а батько дивився,
Не посміла сказать «здраствуй", шоб не насвари(вся). (двічі)

Посіяла огірочки в чотирі листочки,
Не бачила миленького чотирі деньо(чки) (варіант – годочки). (двічі)

На п’ятий день побачила, як корову гнала,
“Добрий вечір!” не сказала, бо мати стоя(ла). (двічі)

“Добрий вечір!” не сказала, щоби не свари(вся). (двічі)

Посіяла огірочки близько над водою,
Сама буду поливати дрібною сльозою. (двічі)

Ростіть, ростіть, огірочки, в чотирі листочки,
Не бачила миленького чотирі годочка. (двічі)

Посіяла огірочки близько над водою
Сама буду поливати дрібною сльозою. (двічі)

Ростіть, ростіть огірочки в чотири листочки,
Не бачила миленького чотири годочки. (двічі)

На п’ятий год побачила, як череду гнала,
Не сказала «Добрий вечір!», шо мати стояла. (двічі)

Шо мати стояла, а батько дивився,
Не сказала «Добрий вечір!», шоб не насварився. (двічі)

Посіла огірочки, близько над водою,
Сама буду й поливати, дрібною сльозою. (двічі)

Ростіть, ростіть, огірочки, в чотирі листочка,
Не бачіла й миленького чотирі годочки. (двічі)

А на п’ятий побачіла, як череду гнала,
Не сказала «Добрий вечір!», бо мати й стояла. (двічі)

Бо мати стояла, а батько дивився,
Не посміла сказать «Здрастуй!», щоб не насварився. (двічі)

Батько добрий, батько добрий, а мати лихая,
Не пускає на вулицю, каже – молодая. (двічі)

Посіяла огірочки близько над водою,
Сама буду й поливати дрібною слєзою,
Сама й буду поливати дрібною сльозой(у).

Ростіть-ростіть, огірочки, в чотири листочки,
Не бачила й миленького чотири й годочки,
Не бачила миленького чотири й годочк(и).

А на п’ятий побачила, як череду й гнала,
Не сказала «Здраствуй, милий», бо й мати стояла,
Не сказала «Добрий вечір», бо мати стояла.

Бо мати стояла, а батько дивився.
Не косила, не зав’яжеш, щоб не насварився. (двічі)

Ростіть, ростіть, огірочки, в чотири листочки.
Не бачила миленького чотири деньоч(ки).

На п’ятий день побачила, як коров я гнала.
Не сказала “добрий вечір”, бо мати стоя(ла).

Не сказала “добрий вечір”, бо мати стояла.
Махнув миленький платочком: “Будь мила здоров(а)”.

А кінь і вже води не п’є, він ріженьку чує.
Десь мій милий, чорнобривий з другою ночу(є).

Ночуй, ночуй, мій миленький, ночуй, начувайся.
А як вийдеш на вулицю – зо мною не знайсь.

Посадила й огірочки близько над водою,
Поливала й огірочки дрібною сльозой(у).

Ростіть-ростіть, огірочки, в чотири листочки,
Не бачила миленького аж три вечероч(ки).

На четвертий побачила, як череду гнала.
Не сказала «Добрий вечір», бо мати стоял(а).

Летить орел сизокрилий, та й летючи кряче:
– Перекажи дівчинонькі, що за мною плач(е).

Нехай вона та й не плаче, бо я не журюся,
Нехай вона заміж іде, а я й оженюсь.

Ой піду цею, ей, цею вулицею,
Ой чи не здибаюсь свою, свою Марусею.

Їде козак їде, ей, під ним коник вʼється,
Молода дівчина з коза-, з козака сміється.

"Не смійся дівчино, ей, не смійся ти з мене,
Не одну я нічку ночу-, ночував я в тебе.

Не одну я нічку, ей, ночував я в тебе,
Не одну вечерю, вече-, вечеряв я в тебе.

Ой у полі жито стелиться низенько,
Добре тому жити, що любов близень(ко). (двічі)

Вона близько, близько, сірим конем грає,
Сірим конем грає, мальована бри(чка). (двічі)

Мальоана бричка, сивим конем грає,
Люблять мене хлопці, що я невели(чка). (двічі)

Ой я невеличка та ще й небагата,
В мене кавалєрів завжди повна ха(та). (двічі)

Завжди повна хата ще й повнії сіни,
В мене кавалєри завсігда красі(ві). (двічі)

Та й усі зорі зайнялися, та й а місяць підбився,
Та й усі хлопці на вулиці, та й а мій опізни(вся).

Та й усі хлопці на вулиці, та й а мій опізнився,
Та ой чого він опізнився? Та й що дома нема(є).

Та й що дома немає,
Та в чистім полі край Дунаю та й коня напува(є).

Та й в чистім полі край Дунаю та й коня напуває,
Та а кінь ірже, води не пʼє, та й доріженьку чу(є).

Та й а кінь ірже, води не пʼє, та й доріженьку чує,
Та десь мій милий чорнобривий та й з другою ночу(є).