​Посіяла огірочки близько над водою

Посіяла огірочки близько над водою,
Сама буду поливати дрібною сльозо(ю). (двічі)

Ростіть, ростіть, огірочки в чорити деньочки,
Не бачила миленького аж три вечорочк(и). (двічі)

На четвертий побачила, як череду гнала,
Не сказала: «Добрий вечір», бо мати стоял(а). (двічі)

Бо мати стояла, а батько дивився,
Не сказала: «Добрий вечір», шоб не розгнівивс(я). (двічі)

Посіяла огірочки близько над водою,
Сама буду й поливати дрібною сльозою. (двічі)

Ростіть, ростіть, огірочки, в чотирі листочка,
Не бачіла й миленького чотирі годочка. (двічі)

А на п’ятий побачіла, як череду гнала,
Не посміла й сказать: «Здравствуй», бо мати й стояла. (двічі)

А я йому: «Здравстуй», він міні – нічого,
Махнув біленьким платочком: «Будь, мила, здорова».

«Будь мила й здорова, да я виїзжаю,
Приступи ближче до коня, з коня поцилую». (двічі)

«Ой щоб тебе цилувала лихая й година,
Через тебе одцуралась вся моя й родина.

Одцурався батько, одцурась мати,
Іще той не одцурався, що сватати брався».

Посіяла огірочки близько над водою,
Поливала й огірочки дрібною сльозо(ю). (двічі)

Ростіть, ростіть, огірочки, в чотирі листочки,
Не бачила миленького чотирі годо(чки). (двічі)

А на п’ятий побачила як череду гнала,
Не сказала «добрий вечір», бо мати стоя(ла). (двічі)

А мати стояла, а батько дивився,
Не сказала йому «добрий вечір", шоб не насвари(вся). (двічі)

Летять галки через балки, летять вони, крячуть,
Перекажіть тій дівчині, що за мною пла(че). (двічі)

Нехай вона там не плаче, я й тут не журюся,
Нехай вона заміж вийде, я й тут оженю(ся)! (двічі)

Бодай тебе та й женила лихая година,
Ізв’язала мені руки малая й дити(на)! (двічі)

Посіяла й огірочки близько над водою,
Сама й буду поливати дрібною сльозо(ю). (двічі)

Ростіть, ростіть, огирочки, в чотирі листочки,
Не бачила миленького чотирі годо(чки). (двічі)

А на п’ятий побачила, як череду гнала,
Не сказала й «добрий вечір», бо мати стоя(ла). (двічі)

Бо мати стояла, а батько дивився,
Не посміла сказать «здраствуй", шоб не насвари(вся). (двічі)

Посіяла огірочки в чотирі листочки,
Не бачила миленького чотирі деньо(чки) (варіант – годочки). (двічі)

На п’ятий день побачила, як корову гнала,
“Добрий вечір!” не сказала, бо мати стоя(ла). (двічі)

“Добрий вечір!” не сказала, щоби не свари(вся). (двічі)

Посіяла огірочки близько над водою,
Сама буду поливати дрібною сльозою. (двічі)

Ростіть, ростіть, огірочки, в чотирі листочки,
Не бачила миленького чотирі годочка. (двічі)

Посіяла огірочки близько над водою
Сама буду поливати дрібною сльозою. (двічі)

Ростіть, ростіть огірочки в чотири листочки,
Не бачила миленького чотири годочки. (двічі)

На п’ятий год побачила, як череду гнала,
Не сказала «Добрий вечір!», шо мати стояла. (двічі)

Шо мати стояла, а батько дивився,
Не сказала «Добрий вечір!», шоб не насварився. (двічі)

Посіла огірочки, близько над водою,
Сама буду й поливати, дрібною сльозою. (двічі)

Ростіть, ростіть, огірочки, в чотирі листочка,
Не бачіла й миленького чотирі годочки. (двічі)

А на п’ятий побачіла, як череду гнала,
Не сказала «Добрий вечір!», бо мати й стояла. (двічі)

Бо мати стояла, а батько дивився,
Не посміла сказать «Здрастуй!», щоб не насварився. (двічі)

Батько добрий, батько добрий, а мати лихая,
Не пускає на вулицю, каже – молодая. (двічі)

Ростіть, ростіть, огірочки, в чотири листочки.
Не бачила миленького чотири деньоч(ки).

На п’ятий день побачила, як коров я гнала.
Не сказала “добрий вечір”, бо мати стоя(ла).

Не сказала “добрий вечір”, бо мати стояла.
Махнув миленький платочком: “Будь мила здоров(а)”.

А кінь і вже води не п’є, він ріженьку чує.
Десь мій милий, чорнобривий з другою ночу(є).

Ночуй, ночуй, мій миленький, ночуй, начувайся.
А як вийдеш на вулицю – зо мною не знайсь.

Посадила й огірочки близько над водою,
Поливала й огірочки дрібною сльозой(у).

Ростіть-ростіть, огірочки, в чотири листочки,
Не бачила миленького аж три вечероч(ки).

На четвертий побачила, як череду гнала.
Не сказала «Добрий вечір», бо мати стоял(а).

Летить орел сизокрилий, та й летючи кряче:
– Перекажи дівчинонькі, що за мною плач(е).

Нехай вона та й не плаче, бо я не журюся,
Нехай вона заміж іде, а я й оженюсь.

Поза лугом зелененьким (двічі)
Брала вдова льон дрібненький. (двічі)

Вона брала вибирала, (двічі)
Тонкий голос подавала. (двічі)

Там Василько сіно косить, (двічі)
Тонкий голос переносить. (двічі)

– Дозволь, мати, вдову брати, (двічі)
Вдова вміє чарувати. (двічі)

– Не дозволю вдову брати, (двічі)
Вдова вміє чарувати. (двічі)

Чарувала мужа свого, (двічі)
Причарує сина мого. (двічі)

Вітер з поля ой да хвиля з моря
Ой да й довела любов до горя. (двічі)

Свєт-головушка кружитса,
Ой да й на плєчах орьол садітса. (двічі)

– Ой ти й орле й орле сизокрилий,
Скажи мені правдоньку, де ж мій милий? (двічі)

– А твой милий на роботі,
Ой да й на літєйному на заводі. (двічі)

– Ой да мідні трубоньки виливає. (двічі)

Мила хати, мила сіни та й засміялася,
Вийшла мати із кімнати та й догадалася. (двічі)

– Ой ти, доню, ой ти, доню, чого ти смієсся?
Полюбила козаченька та й не признаєсся. (двічі)

Виходь замуж за старого, старий добро має,
В молодого козаченька ничого немає. (двічі)

– Не піду я за старого, він бородой коле,
А я піду за такого, що сіяють вуса. (двічі)