Головна
Ой гаю, мій гаю, густий непроглядний

Ой гаю, мій гаю, густий непроглядний

Назва	Ой гаю, мій гаю, густий непроглядний
Жанр	Пісні з особистого та родинного життя
Мотив	Нещаслива доля, Родинне життя
Дата запису	4 лип. 1995 р.
Місце запису	м. Ровеньки, Ровеньківський район, Луганська обл., Україна, Слобожанщина
Виконавці	Марія Пилипівна Берлева (1936) (с. Хорол, Недригайлівський район)
Збирачi	Г.А. Берлева
Транскрипція	Галина Лук'янець
Колекція	Донецька колекція Степана Мишанича

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 0Подобається Поділитися

Ой гаю, мій гаю, густий непроглядний,
Чом на тобі, гаю, ай листячка нема(є)? (двічі)

Листячка немає, вітер не колише,
Шо брат до сестриці ай часто же пісьма пи(ше). (двічі)

А він пише, а в письмах питає,
“Чи привикла, сестро же, ай у чужому кра(ї)? (двічі)

“А я й не привикла, треба привикати,
Чужі поля жала же, ай чужі же скрині дба(ла). (двічі)

Ой того ж я, брати, ой така же стара ста(ла,
Ой того ж я, брати, ой така же стара ста(ла).

Ой гаю, мій гаю, густий непроглядний,
Чом на тобі, гаю, а й листячка нема(є)? (двічі)

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 02:15 100	Ой, дівчино, шумить гай	Пісні з особистого та родинного життя	м. Ровеньки, Ровеньківський район	02:15	«Ой, дівчино, шумить гай, Кого любиш – забувай, забувай, Ой, дівчино, шумить гай, Кого любиш – забувай». «Нехай шумить, ще й гуде, Кого люблю – мій буде, мій буде, Нехай шумить, ще й гуде, Кого люблю – мій буде». «Ой, дівчино, серце моє, Чи ти підеш за мене, за мене, Ой, дівчино, серце моє, Чи ти підеш за мене?» «Не піду я за тебе, В тебе хати немає, немає, Не піду я за тебе, В тебе хати немає». «Підем, серце, в чужую, Доки свою збудую, збудую, Підем, серце, в чужую, Доки свою збудую». «Чужа хата не своя, Як свекруха лихая, лихая, Чужа хата не своя, Як свекруха лихая. Хоч не лає, так бурчить, Та все ж вона не мовчить, не мовчить, Хоч не лає, то бурчить, А все ж вона не мовчить». Постав хату з лободи, А в чужую не веди, не веди, Постав хату з лободи, А в чужую не веди». «Ой, дівчино, шумить гай, Кого любиш – забувай, забувай, Ой, дівчино, шумить гай, Кого любиш – забувай».
0:00 02:33 100	Вітер віє, ой вітер повіває	Пісні з особистого та родинного життя	м. Антрацит, Ровеньківський район	02:33	Вітер віє, ой вітер віє, ой вітер повіває, Ой мати ж дочку да й про горе ж питає. «Скажи, доню, ой скажи ж, доню, ой яке ж в тебе горе? «Ой спитай, мати, да й сизого гуся(ти). Сизе гуся, да й сизе гуся, да й по морю плаває, Ой воно ж моє да й усе ж горе зна(є). Перше горе, ой перше ж горе –що й дитина малая, Ой друге ж горе – що свекруха лиха(я). Друге горе, ой друге горе, що й свекруха лихая, Ой третє ж горе – що й милий покида(є). Їде милий, ой їде милий да й у поле орати, Ой бере ж мене да й волів поганя(ти). Ой гей, воли, ой гей, воли, ой гей, круторогі, Ой верніться да й літа да ще й чорниє бро(ви). Правой ручкой, ой правой ручкой да й волів поганяла, Ой лєвой ручкой да й сльози ж витира(ла)».
0:00 04:43 100	Ой як жила я сім год удовою	Пісні з особистого та родинного життя	с. Клюшниківка, Миргородський район	04:43	Ой я жила я сім год удовою Та й не чула землі під собо(ю). Превраїли превражії люди: «Вийди заміж - добре тобі буд(е)». А я людську воленьку ввольнила, Вийшла заміж, головку втопи(ла). Утопила головоньку в глибоку криницю, Вийшла заміж за гірку п’яни(цю). Та й не знала як з миленьким жити, Пішла ж його раненько буди(ти). Та й забула людей розпитати, Як милого на йменнячко зва(ти). «Уставай же, милий, моє милування, Ой уже ж тобі готове вмива(ння). Та й уже ж тобі водиця в кубочку, Шитий рушник висить на кіло(чку). Та й уже тобі варенички в маслі І на столі горілочка в пля(шці)». Як став милий з постелі вставати, Стала мила в вікно виліта(ти). «Ой як же ти, мила, та й норови знала, Шо й од мене в вікно й виліта(ла)». «Ой я ж, милий, твоїх норовів не знала, Мені твоя матінка сказа(ла). Шо я твоїй ненці головоньку й ськала, А вона мені всю правду сказа(ла): «Шо й у мене син – червона калина, Будеш, доню, синя як ожи(на)».