Як піду я в ліс по дрова
| Назва | Як піду я в ліс по дрова |
|---|---|
| Жанр | Пісні з особистого та родинного життя |
| Мотив | Родинне життя, Чужина, Журба, туга |
| Дата запису | 1995 р. |
| Місце запису | с. Серебрянка, Артемівський (Бахмутський) район, Донецька обл., Україна, Слобожанщина |
| Виконавці | Марія Федорівна Любич (1939) |
| Збирачi | Світлана Соловйова |
| Транскрипція | Юлія Лузан |
| Колекція | Донецька колекція Степана Мишанича |
Слухати аудіо
Як піду я в ліс по дрова, наламаю лому,
Завіз мене мій миленький в чужу, у чужу сторо(ну). (двічі)
А чужая сторононька – ні батька, ні неньки,
Тільки в саду зеленому поють, поють соловей(ки). (двічі)
Пойте, пойте, соловейки, всіма голосами,
А я піду в сад зелений, вмиюсь, вмиюся сльоза(ми). (двічі)
Зірву, зірву з рози квітку та й пущу на воду,
Пливи, пливи з рози квітка аж до, аж до мого ро(ду). (двічі)
Пливла, пливла з рози квітка та й стала кружитись,
Вийшла мати воду брати та й ста… та й стала жури(тись). (двічі)
Ой чого ти, з рози квітко, так рано зів’яла,
Ой чого ж ти, моя доню, така, така стара ста(ла)? (двічі)
Можливо, вам також сподобаються:
| Аудіо | Назва | Жанр | Місце | Трив. | Текст | Ноти |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Летіла зозуля та й стала кувати | Пісні з особистого та родинного життя | с-ще Троїцьке, Сватівський район | 01:56 |
Летіла зозуля та й стала кувати, А то ж не зозуля, то рідная мати, Коли б знала мати, яка мені біда, Горобчиком хліба, зозулею солі, | ||
| Зеленая вишня з-під кореня вийшла | Пісні з особистого та родинного життя
1
Строкові | с-ще Зоря, Краматорський район | 04:05 |
Зеленая вишня з-під кореня вийшла, Ой вийду на гору та й гляну додолу. – Варила, варила – не много й не трошки. – Згадай мене, мамо, хоч у раз у вівторок, Ти думаєш, мамо, що я тут не плачу, Ти думаєш, мамо, що я тут паную, Віддали ж мене заміж, де я не привична. (двічі) | ||
| Ой відтіль гора, ой відтіль друга | Пісні з особистого та родинного життя | с. Михайлівка, Олександрівський (Краматорський) район | 04:10 |
Ой відтіль гора, ой відтіль друга, схочу – перескочу, Ой як віддала та й приказала в гості не ходити, Ой пройшов годок, ой пройшов другий – в гості не ходила, Туди летіла – гілля ламала тонкими руками, Край віконечка сидить матінка, рушник вишиває, ー Дозволь, матінко, дозволь, рідная, цю зозулю вбити, ー Не дозволю я, син мій рідненький, цю зозулю вбити, |