Digital archive of folklore

Ой на горі жито, сидить зайчік,
Він ніжками чеберяє,
Коли б такі ніжки мала,
То я б ними чеберяла,
Як той зайчік, як той зайчік.

Ой на горі гречка, сидить зайчік,
Він ніжками чеберяйчік,
Коли б такі ніжки мала,
То я б ними чеберяла,
Як той зайчік, як той зайчік.

Ой на горі просо, сидить зайчік,
Він ніжками чеберяйчік,
Коли б такі ніжки мала,
То я б ними чеберяла,
Як той зайчік, чеберяйчік, чеберяйчік!

І кричать:
– Чом не йдьош? Чом не йдьош?
– Боюся!
– Кого ж ти боїся?
– Короля!
– Король іде, земля гуде, стой, калина, не ламайся!

Та впʼєть кричать. Ото стануть: одні там стануть, другі там, і кричать.
Буду я кричать: «Чом не йдьош, чом не йдьош?». А вона буде кричать: «Боюся, боюся!»
– А як це вони кричать? Вони ж співають?

(Далі співає)

– Чом ни йдьош, чом ни йдьош?
– Боюся, боюся!
– Кого ж ти боїсся?
– Короля, короля!
– Поїхала Ганна до короля-пана,
Король іде, зимля гуде,
Стой, калина, не ламайся!

І біжать усі до купи.

– Вони хороводи не водять коло нього?
– Ворушуться там, стрибають. Хворост (?) запалять і кричать там ото, козла палять!
– Так оце козла водять?
– Да-да, оце в нас так козла палять, … на послідній день…
– На послідній день це коли, в неділю вже?
– На Масляну, в неділю…

Соловеїчку, сватку-сватку,
Чи бував же ти в нашім садку?
Чи бачив як сіють мак?

Отак, отак, так,
Так у садку сіють мак,
Отак, так, отак, так,
Так у садку сіють мак!

Соловеїчку, сватку-сватку,
Чи бував же ти в нашім садку?
Чи бачив як росте мак?

Отак, отак, так,
Так у садку росте мак,
Так у садку росте мак,
Так у садку росте мак!

Соловеїчку, сватку-сватку,
Чи бував же ти в нашім садку?
Чи бачив як ріжуть мак?

Отак, отак, так,
Так у садку ріжуть мак,
Так у садку ріжуть мак,
Так у садку ріжуть мак!

Соловеїчку, сватку-сватку,
Чи бував же ти в нашім садку?
Чи бачив як їдять мак?

Отак, отак, так,
Так у садку їдять мак,
Так у садку їдять мак,
Так у садку їдять мак!

- Так а розкажіть як вони стоять? Теж в колі стоять і хтось у центрі?

- Ні, це просто… ставляться так, ну як, полукругом, і всі співають, і всі показують.

- Це маленькі діти?

- Маленькі діти.

- Скільки років?

- Ну, скіки, із шести до десяти.

- А співають? Вони ж самі це співають?

- Ну, можут самі, можут десь у садіку із воспитателем.

- А як садіку не було?

- А як садіку (не було), на вулиці збираємся, так і співаєм.

Де ж тут була подоляночка,
Де ж тут була молодесинька,
Тут вона впала, до землі припала,
Тут вона впала, до землі припала.

Устань, устань, подоляночко,
Устань, устань, молодесинька,
Умий личко, як скляночку,
Біжи до Дунаю, візьми ту, шо скраю!

- І оце ж тобі, та ж «Подоляночка» у кругу, і тоді отож вона і вмивається, а тоді значить…як устала вона, то тоді хватають її. Хто вхватив – вона тоді виходе, а те становиться в круг.

Де ж тут була подоляночка,
Де ж тут була молодесенька?
Тут вона впала, до землі припала,
(Сім літ не вмивалась, бо води не мала.)

Устань, устань, подоляночка,
Умий личко, як та скляночка,
Та берися в бочки, скакай собі скочки,
Біжи до Дунаю, бери дівку скраю.

Туман танчок виводив. (двічі)

Що виведе та й стане. (двічі)

На дівочок погляне. (двічі)

Чи всі дівки у танку? (двічі)

А де взявся сірій вовк,
Та розігнав весь танок.

Що дівчатам шапку зняв. (двічі)

А хлопʼятам хвіст задрав. (двічі)

А хлопʼята за кійки,
Давай, вовче, ягідки.

Чи солодкіх огірків. (двічі)

Хрон мой дорогой, хто тебе сіяв? Хто тебе поливав?
Хвилимон, Хвилимон, Хвилимонова жена,
Край дорожки жила, край дорожечки, криві ножечки,
Поспів хрон!

Хроне, хроне, хто тебе сіяв? Хто тебе поливав?
Салимон, Салимон, Салимонова жена, край дорожки жила,
Край дорожечки, криві ножечки, і хрін поспів, пора вибира(ти)!

- А в мака ж тоже так, у кругу ходять. Один мачок у кругу, а кругом діти за руки беруться. Ото співають.

- Вони ходять хороводом чи стоять?

- Хороводом ходять.

Співає:

Ой на горі мак, під горою так.
Мак, мак, маківочки, золотиї голівочки,
Станемо так, як зелений мак!
Станемо так, як зелений мак!

- А тоді пита: «Козачок, козачок, чи виорав на мачок?»

- А він каже: «Виорав!» І впʼять пашол оце, впʼять співають.

- А тоді ж: «Козачок, козачок, чи пора трусить мачок?» І ото хватають його, трусять, ото так.

Десь тут була подоляночка,
Тут вона впала, до землі припала....

Устань, устань, подоляночко,
Умий своє личко, як скляночка.
Біжи до Дунаю, візьми ту, шо скраю.

У неділю на Петра
Купим водки три відра,
Коробочку сімʼя,
Кличем на висілля,
Хоч ідіт, хоч не йдіт,
Хоч і дома сидіт.

- А потом плещут отак в руки і кругом ходят. Співают оце дєтки, тоже так.
- А як воно співається?

Співає:

У неділю на Петра
Купим водки три відра,
Коробочку сімʼя,
Кличем на висілля,
Хоч ідіт, хоч не йдіт,
Хоч і дома сидіт.

- Так, а далі?
- Оце і все, і ото так кругом ходят, нєсколько раз повторяют. І вони ж оце в боки, і їм так інтерєсно, музики то не було!

Зайчику, та баранчику, куди схоч, перескоч,
рутки-м'ятки не толоч!

Водять пальцем по долоні дитині:
Сорока-ворона на припічку сиділа,
Діткам кашку варила.
Перебирають пальчики дитині:
Цьому давала, цьому давала,
Цьому давала, цьому ...,
А цьому не давала!
Цей дров не рубав, водичку не носив,
Кашку не варив, не дамо йому!

Десь тут була подоляночка,
Десь тут була молодесенька,
Тут вона сіла, тут вона впала,
До землі припала, сім літ не вставала.

Устань, устань, подоляночка,
Протри свої оченята, очки-скляночка,
(Возьмися у бочки, скачи свої сочки)
(Біжи)Скачи до Дунаю, хватай кого скраю.

Беруться за руки, дітвора… А одне іде сюда, відділилося раніше, а потом іде сюда, до кругу. І заходе в круг, а його окружають, шо за руки взялися вже, і він усередині, заїнька, а ці ж ходят кругом і співають:

Заїнька с лєса йдьот,
Сєрєнькій с лєса йдьот,
Вой да сєрий с лєса йдьот,
Вой да сєрий с лєса йдьот.

Заїнька, зайді к нам,
Сєрєнькій, зайді к нам,
Вой да сєрий зайді к нам,
Вой да сєрий зайді к нам.

Заїнька, умойся,
Сєрєнькій, умойся,
Вой да сєрий, умойся,
Вой да сєрий, умойся.

Заїнька, витрися,
Сєрєнькій, витрися,
Вой да сєрий, витрися,
Вой да сєрий, витрися.

Заїнька, причешись,
Сєрєнькій, причешись,
Вой да сєрий, причешись,
Вой да сєрий, причешись.

Заїнька, у бочка,
Сєрєнькій, у бочка,
Вой да сєрий, у бочка,
Вой да сєрий, у бочка.

Заїнька, гопачка,
Сєрєнькій, гопачка,
Вой да сєрий, гопачка,
Вой да сєрий, гопачка.

Заїнька, що с тобой,
Шо лєжиш такой больной?
Шо не можеш устать,
Сібє пару отискать?

Свахо, свахо,
Дай мині дочку,
За мого синочка.
Нас небагато:
Двоє та троє,
Сам четвертий,
Молода невєста,
Виступи з мєста!

(більш повний текст дивитися в розділі "Розповіді")

Посаджу я грушечку,
Гай буде, гай,
Нічка ж моя темная і ти, зоре ясная,
Грай, море, грай.

Піділлю я грушечку,
Гай буде, гай,
Нічка ж моя темная і ти, зоре ясная,
Грай, море, грай.

Рости, рости грушечка,
Гай буде, гай,
Нічка ж моя темная і ти, зоре ясная,
Грай, море, грай.

Ой, зацвіла грушечка,
Гай буде, гай,
Нічка ж моя темная і ти, зоре ясная,
Грай, море, грай.

Зародила грушечка,
Гай буде, гай,
Нічка ж моя темная і ти, зоре ясная,
Грай, море, грай.

Ой, зірву я грушечку,
Гай буде, гай,
Нічка ж моя темная і ти, зоре ясная,
Грай, море, грай.

Понесу до милого,
Гай буде, гай,
Нічка ж моя темная і ти, зоре ясная,
Грай, море, грай (двічі).

Ходить жучок по долині,
А жучиха по драбині.
Грай, жучку, грай,
Грай, вигравай!

А в нашого жучка, жучка
Золотая ручка, ручка.
Грай, жучку, грай,
Грай, вигравай!

Треба йому рано встати,
Красну панну пошукати.
Грай, жучко, грай,
Грай, вигравай!

Устав жучок дуже рано
Та й умився чисто, гарно.
Грай, жучко, грай,
Грай, вигравай!

Взуйся, жучко, в черевички,
Шукай собі молодички.
Грай, жучку, грай,
Грай, вигравай!

Бо в нас такий край!