Digital archive of folklore

Ой на горі жито, сидить зайчік,
Він ніжками чеберяє,
Коли б такі ніжки мала,
То я б ними чеберяла,
Як той зайчік, як той зайчік.

Ой на горі гречка, сидить зайчік,
Він ніжками чеберяйчік,
Коли б такі ніжки мала,
То я б ними чеберяла,
Як той зайчік, як той зайчік.

Ой на горі просо, сидить зайчік,
Він ніжками чеберяйчік,
Коли б такі ніжки мала,
То я б ними чеберяла,
Як той зайчік, чеберяйчік, чеберяйчік!

І кричать:
– Чом не йдьош? Чом не йдьош?
– Боюся!
– Кого ж ти боїся?
– Короля!
– Король іде, земля гуде, стой, калина, не ламайся!

Та впʼєть кричать. Ото стануть: одні там стануть, другі там, і кричать.
Буду я кричать: «Чом не йдьош, чом не йдьош?». А вона буде кричать: «Боюся, боюся!»
– А як це вони кричать? Вони ж співають?

(Далі співає)

– Чом ни йдьош, чом ни йдьош?
– Боюся, боюся!
– Кого ж ти боїсся?
– Короля, короля!
– Поїхала Ганна до короля-пана,
Король іде, зимля гуде,
Стой, калина, не ламайся!

І біжать усі до купи.

– Вони хороводи не водять коло нього?
– Ворушуться там, стрибають. Хворост (?) запалять і кричать там ото, козла палять!
– Так оце козла водять?
– Да-да, оце в нас так козла палять, … на послідній день…
– На послідній день це коли, в неділю вже?
– На Масляну, в неділю…

Де ж тут була подоляночка,
Де ж тут була молодесенька?
Тут вона впала, до землі припала,
(Сім літ не вмивалась, бо води не мала.)

Устань, устань, подоляночка,
Умий личко, як та скляночка,
Та берися в бочки, скакай собі скочки,
Біжи до Дунаю, бери дівку скраю.

Туман танчок виводив. (двічі)

Що виведе та й стане. (двічі)

На дівочок погляне. (двічі)

Чи всі дівки у танку? (двічі)

А де взявся сірій вовк,
Та розігнав весь танок.

Що дівчатам шапку зняв. (двічі)

А хлопʼятам хвіст задрав. (двічі)

А хлопʼята за кійки,
Давай, вовче, ягідки.

Чи солодкіх огірків. (двічі)

Хрон мой дорогой, хто тебе сіяв? Хто тебе поливав?
Хвилимон, Хвилимон, Хвилимонова жена,
Край дорожки жила, край дорожечки, криві ножечки,
Поспів хрон!

Хроне, хроне, хто тебе сіяв? Хто тебе поливав?
Салимон, Салимон, Салимонова жена, край дорожки жила,
Край дорожечки, криві ножечки, і хрін поспів, пора вибира(ти)!

Зайчику, та баранчику, куди схоч, перескоч,
рутки-м'ятки не толоч!

Водять пальцем по долоні дитині:
Сорока-ворона на припічку сиділа,
Діткам кашку варила.
Перебирають пальчики дитині:
Цьому давала, цьому давала,
Цьому давала, цьому ...,
А цьому не давала!
Цей дров не рубав, водичку не носив,
Кашку не варив, не дамо йому!

Десь тут була подоляночка,
Десь тут була молодесенька,
Тут вона сіла, тут вона впала,
До землі припала, сім літ не вставала.

Устань, устань, подоляночка,
Протри свої оченята, очки-скляночка,
(Возьмися у бочки, скачи свої сочки)
(Біжи)Скачи до Дунаю, хватай кого скраю.

Посаджу я грушечку,
Гай буде, гай,
Нічка ж моя темная і ти, зоре ясная,
Грай, море, грай.

Піділлю я грушечку,
Гай буде, гай,
Нічка ж моя темная і ти, зоре ясная,
Грай, море, грай.

Рости, рости грушечка,
Гай буде, гай,
Нічка ж моя темная і ти, зоре ясная,
Грай, море, грай.

Ой, зацвіла грушечка,
Гай буде, гай,
Нічка ж моя темная і ти, зоре ясная,
Грай, море, грай.

Зародила грушечка,
Гай буде, гай,
Нічка ж моя темная і ти, зоре ясная,
Грай, море, грай.

Ой, зірву я грушечку,
Гай буде, гай,
Нічка ж моя темная і ти, зоре ясная,
Грай, море, грай.

Понесу до милого,
Гай буде, гай,
Нічка ж моя темная і ти, зоре ясная,
Грай, море, грай (двічі).

Десь тут була подоляночка,
Тут вона впала, до землі припала....

Устань, устань, подоляночко,
Умий своє личко, як скляночка.
Біжи до Дунаю, візьми ту, шо скраю.

Ходить жучок по долині,
А жучиха по драбині.
Грай, жучку, грай,
Грай, вигравай!

А в нашого жучка, жучка
Золотая ручка, ручка.
Грай, жучку, грай,
Грай, вигравай!

Треба йому рано встати,
Красну панну пошукати.
Грай, жучко, грай,
Грай, вигравай!

Устав жучок дуже рано
Та й умився чисто, гарно.
Грай, жучко, грай,
Грай, вигравай!

Взуйся, жучко, в черевички,
Шукай собі молодички.
Грай, жучку, грай,
Грай, вигравай!

Бо в нас такий край!